Глава 7. Відновлення.

Прокинувся. Зрозумів, що лежу в лікарні. Болю в тілі не відчував. Скоріше за все, мені вкололи якісне знеболююче. Знайомий голос, швидко повернув мене до реальності. - Деб, ти ще той міцний горішок! - Есхар здивовано мене розглядував. - Ми змогли порахувати всі твої ушкодження. Уявляєш, в тебе два глибоких поранення, плюс, хто знає скільки синців та порізів! Тридцять три з яких, у небезпечних для життя місцях. Як ти взагалі вижив? В мене брат зламав собі руку, просто впавши з дерева! А судячи з твоєї розповіді, тебе там добряче пошматували.

Мені дуже не хотілося це обговорювати. - Я помер та все ж, таки потрапив до пекла? - Я зробив максимально незадоволений вираз обличчя. - Якщо це дійсно правда, то й там, Есхаре, мені не вистачало бачити твоє обличчя! - Вирішив не зраджувати своєму стилю спілкування.

-Ти живий, ти жартуєш, це означає, що ти одужаєш. - Есхар зробив вигляд, що образився. - І чим це тобі моє обличчя не вгодило? Наскільки я пам´ятаю, воно не один раз витягувало тебе з неприємностей! Які ти, мій друже, так полюбляєш собі створювати! Якщо продовжиш так зі мною розмовляти, можу і передумати тобі допомагати! А в пекло все-таки доставити. Прямим маршрутом, з оплатою транспорту! Тому просто лежи мовчки. Тобі це, до речі, дуже пасує. - Тепер, він вже не злився, а посміхався. - Набирайся сил. - Есхар похлопав Деббі по плечу. - Тобі потрібен спокій, але я прийшов тебе трохи розворушити. Я б не став тебе турбувати, але того вимагає ситуація. Поки ти тут лежав без свідомості, я з Лео, ще раз обговорив всі деталі, про які ти нам розповів. Хочу запропонувати  тобі  послухати, до чого ми ж прийшли, але бачу, що ти все ще дуже виснажений, тому перенесемо це на інший час.

-Есхаре, балакати, не до чемпіонату по тяжкій атлетиці готуватись. Тому, пропоную перейти до діалогу прямо зараз. Поки ми стоїмо на місці і нічого не намагаємось зробити, зло дрімати не буде. Я більше ніж впевнений, що прямо зараз Освальд будує свої нові плани.

-Розумію твоє нетерпіння, але не раджу поспішати. Поясню чому. По-перше, не всі сповнені такого ентузіазму до вирішення проблемних питань нашого клану, як ти. Чому? Більшість і досі до кінця не розуміє, що взагалі відбулось. Ситуація надзвичайна, нам прийшлось наробити галасу, щоб повідомити всіх наших людей. По-друге, клан Ашерів, розкиданий майже по всьому світу. Кожен з них, має свою конкретну місію та завдання, яку не відміниш, як зайву каву у чеку. Мені продовжувати?

-Так. - Три літери, одне слово, а вимовляти їх було настільки важко. Виснаження давало про себе знати. Від мене ніби залишилась тільки оболонка, а в середині було пусто. Я розумів, що життя йде далі, але відчував себе окремо від нього. - Есхаре, мені із заплющеними очима краще тебе слухати, голова не так паморочиться. - Відповів я і влаштувався зручніше.

-Тоді слухай. На прибуття кожного сюди, плюс, мінус пішло декілька днів. Всі вони потроху розводять метушню. Так вже хочуть тебе побачити. І знаєш що? Я тобі реально не заздрю. Так склались обставини. - Погляд Есхара став більш похмурим. - Тепер, ти головний. Не скажу, що це погано, просто як на мене, ти абсолютно не готовий до цієї відповідальності. Не образив тебе?

Мене його слова анітрохи не зачепили. - На правду не ображаються, я дійсно не відчуваю себе переможцем в даній ситуації.

-Тут ніхто не у виграші від того, що трапилось, хіба, що тільки Освальд і то, тільки тому, що взяв перемогу ефектом несподіванки, скориставшись ситуацією. Нічого вже не змінити, Рагнара не повернути. Маємо вчитись вирулювати з того що є, разом. Все настільки нестабільно і хаотично, починаючи з твоєї появи. Кожен на твоєму місці почував би себе так само. Ти ж нічого ще не бачив. Рагнар абсолютно нічого не встиг тобі пояснити. - Я продовжував слухати його із заплющеними очима.

-Але незважаючи на це, він передбачав такий варіант подій, що буде мало часу, а його може не бути поряд. 

-Це правда Деббі. Рагнар потроху наставляв мене і Лео, щоб ми могли передати цю інформацію тобі та допомогти пройти через всі ці нові випробування. Ще місяць назад, ти і гадки не мав, що воно таке, ця магія. Тому й кажу, набирайся сил. Збори, не знаю коли проведемо. Готуйся морально до того, що далеко не всі будуть раді бачити тебе в ролі керівника. Є люди, які ніколи до цього тебе не бачили, а ти не бачив їх. Вони не один раз, в своїх думках та мріях міряли на себе роль лідера клану, а тут ти, звичайний хлопчак. І спробуй ще докажи їм, що ти обраний. І треба буде доказати. Але знай, вони не зможуть прийняти не твою перемогу, а свою поразку. Тому хай тебе це не лякає. Те що має бути, буде. Це ще не все. На зборах, будуть любителі задавати багато каверзних запитань типу: Що трапилось з Рагнаром? Як взагалі вийшло так, що у Освальда вдалось захопити об´єкт, що належить клану і чому він спокійно проводить там свої експерименти? Хоча вони краще всіх знають, що і як і чому. Через весь цей головний біль, ми маємо пройти разом. Але, щоб ти не занадто хвилювався, знай, більшість тебе вже підтримує. Репутація Рагнара не за один день будувалася. Якщо він тобі довіряв, це означає, що були вагомі причини. Та є декілька особистостей, скажемо так, із характером, яких ще потрібно постійно у всьому переконувати. Просто так, вони ніколи не будуть підтримувати нашу команду, тому що мають власне бачення як все має бути. Але то все потім. Деб, найголовніше прохання до тебе, не телепортуйся знову хто-зна куди.

-Я це чую, вже вдруге за своє життя. - Я спробував посміхнутись, чи то від стресу, чи то дійсно мене розвеселила ситуація, не міг собі пояснити. - От тільки Есхаре, щоб мені цього уникнути, потрібно, розуміння чому і як це відбувається, ти маєш якесь пояснення?