Глава 5. Загадка з іменем.

Румунія 14:23.

Лея сиділа на ліжку, у великій, просторій палаті, в яку їх направили, після розмов з лікарем Поло, Лео вже привіз всі необхідні речі. Дівчинка, нарешті заспокоїлась і більше не плакала, тільки періодично згадувала якогось монстра та в цей момент, щоб не поширювати паніку, Лея показувала їй маленьку м’яку іграшку у вигляді динозавра, запитуючи, чи не цього монстрика вона шукає. Після цього психологічного прийому, дівчинка починала сміятись і обіймала свого нового друга. Пізніше, коли Астрід вже міцно спала, залишивши в палаті пильнувати охоронця, Лея вийшла на коридор, щоб набрати Лео.

-Уявляєш, вона стільки натерпілась бідолашна, я все ще просто морально не можу дозволити собі розпитувати її за Деббі, ще й від тата досі немає жодних новин. Вона щось бачила, щось таке, про що ми й не здогадуємось, я дуже хвилююсь, що щось не так, моя інтуїція підказує, що вони вдвох у великій небезпеці, треба щось робити!

-На жаль, пані, скоріше за все, ви праві, адже й досі ще нічого не відомо за цю ситуацію з викраденням. Зв'язок з вашим батьком обірвався тиждень тому, не хочу вас лякати, але цього взагалі не мало бути. Ми не припиняємо пошуки день і ніч, як би там не було Рагнар дуже сильний та мудрий, недарма він є нашим лідером стільки років, тому я впевнений, що з ним все буде добре, він би не зник, якби в тому не було потреби, будемо сподіватись на краще.

-Тільки думки про цю маленьку дівчинку, за яку я тепер відповідальна, рятують мене від повного відчаю. Вже завтра я заберу її звідси, в замок більше не бачу потреби повертатись, бо ніде не відчуваю себе у безпеці, а там занадто тепер для мене людно, навіть у моїй схованці, тому, я вирішила, що ми поїдемо за місто. Там розташований гарний та просторий будинок. Тато придбав його рік тому, для особливого випадку, гадаю, що він все-таки настав. Там є все необхідне, щоб Астрід могла набиратися сил, тому нічого не потрібно перевозити, це марна трата часу, заодно і я відволічусь від цього негативу. Єдине, що може знадобитись, чого в домі за планом не передбачено, треба буде накупити багато м’яких іграшок. Не думала, що колись взагалі попрошу це в тебе та на відміну від мене Лео, в тебе досвіду трохи побільше, бо ти вже маєш двоє дітей. Однією із них є донка, тому ти точно знаєш все, чого може потребувати дівчинка п’яти років. Це все має там бути.

-Мені дуже приємно, що ви юна леді, такої високої думки про моє батьківство, але це питання скоріше не до мене, а до моєї дружини, бо з моєю роботою, я навіть вже не пам’ятаю, коли останнього разу їх бачив. От якби ви дали мені завдання скласти план-стратегію по запобіганню непередбачуваних терористичних нападів, я б в цьому був найкращим.

-Тоді Лео, вам все-одно, доведеться згадати, як це, проводити час із своєю сім’єю. Цей новий досвід для вас точно зайвим не буде, адже в нашому сучасному світі потрібно знати і як людей рятувати і як дітей виховувати. Якщо так піде далі то даю вам особисту обіцянку, що у відпустку, я буду відпускати вас частіше і довше, щоб ви могли наздогнати втрачене. Працелюбність, багато кого робила багатим, але не по справжньому щасливим, це одне із моїх найбільших усвідомлень за весь цей час. Мені доставляє стільки радощів піклування про Астрід, це все, є абсолютно новим для мене приємним відкриттям. Тому що, нехай я і росла серед багатьох дітей, в сім’ї я була одна дівчинка і звикла, що зазвичай вся турбота дістається мені, вона змінила мене на краще, я відчуваю, в такі моменти дуже хочу набрати тата, щоб подякувати йому за все, що він для мене зробив і робить, але я навіть не знаю де він і це мене дуже пригнічує.

-Дуже вдячний вам пані Леє за вашу відвертість, як я вже казав раніше, все буде добре, ми не можемо опускати руки, можливо ви все ж таки передумаєте і дасте мені завдання створити план на випадок вторгнення в будинок? - побачивши погляд Леї, Лео продовжив. - Магазин іграшок, так магазин іграшок, зробимо все в найкращому вигляді. - він посміхнувся і пішов.