ГЛАВА XXXI „ПОЛЕГЛИЙ СОКІЛ”

Це була пізня пора. Він підійшов до комп'ютера, очікуючи побачити новий лист. Відкривши електронну скриньку, у ній засвітилося нове повідомлення, надіслане із спеціально створеної електронної адреси. Розгорнувши його, чоловік прочитав: «Усе чисто. Дій». 

***

Наступний день не мав вирізнятися чимось особливим. Це був звичайний навчальний день. Тільки прокинувшись, Дарсія написала Оліверу, мов, як його здоров'я і чи стало йому краще, проте протягом години, поки збиралася, відповіді не отримала. 

Її директ просто розривався від повідомлень знайомих та родичів: «У тебе є хлопець?» та купи привітань, мов ми раді за вас. Складалося таке враження, наче вони вже одружилися, а не просто опублікували спільний фотознімок. 

Сівши на автобус, Дарсія, так і не отримавши письмової відповіді на свої повідомлення Оліверу, вирішила зателефонувати йому та запитати, як він себе почуває. Вона, віддихуючись, дістала телефон та, набравши потрібний контакт, приклала пристрій до вуха, очікувально слухаючи гудки у слухавці. Минуло уже декілька секунд, але слухавку так ніхто і не підіймав. Через деякий час вона почула короткі гудки, які свідчили про те, що виклик завершився.  Дарсія спантеличено глянула на екран, думаючи: «Дивно... Олівер ніколи не вимикає звук на телефоні, невже він ще спить і не чує дзвінка? Щось не подобається мені це...»

Переступивши поріг аудиторії, дівчина, як зазвичай, забігла туди ледь не перед носом у викладача. Зейн, що сидів на своєму місці, гортаючи телефон та побачивши її, дещо полегшено видихнув і, дочекавшись, поки та підійде ближче, промовив: 

-Думав, уже не прийдеш. Привіт, моя Фемідо. 

-Не дочекаєшся. І тобі привіт, - задихано всміхнулася вона, приобійнявши його, - яка зараз пара? 

-Кримінальне право. Ти за стільки часу ще не вивчила розклад? 

-Просто перепитую, - сівши поруч, відповіла вона, а потім неоднозначно озирнулася назад, - а де Нора? 

-Була, сказала, що відійде ненадовго. До Вільяма, напевно, ходить, куди ще? 

-Та тут немає вже й коли ходити, - глянувши на годинник, відповіла Дарсія, - пара через хвилину почнеться. Ти Гайнса не бачив? 

-Його ще немає. Річард говорив, що писав йому, той відповів, що запізниться. 

-Проспав, чи що?.. - пробурмотіла Даріся. 

-А навіщо він тобі? 

-Потрібно завдання з адміністративного віддати, я їх на попередню пару забула принести. 

У цей момент до аудиторії зайшла Нора. Вона підійшла до них, привіталася з Дарсію, після між дівчатами зав'язалася коротка розмова, яку потім перервав викладач, прийшовши на пару. 

На одній із перерві більшість студентів, у тому числі Нора, Дарсія, Зейн та Вільям пішли до їдальні. Вони не завжди обідали там, проте хтось із одногрупників сказав, що сьогодні обід смачний, і всі, будучи голодними від самого ранку, пішли до їдальні. 

Взявши собі їжу, друзі сіли за вільний стіл та, паралельно невимушено спілкуючись, почали жадібно наминати. 

-...А завтра письмова робота з кримінального права у нас, - розповідав Вільям. 

-Знову почне скиглити, - іронічно мовив Зейн, пригадуючи, як Вільям сміявся над ними на вечірці у Лади. 

-Не зарікайся, Едеван. Тобі пригадати, як ти екзамен у Янга не міг закрити? 

-Принаймні я, на відміну від декого, встиг її закрити до канікул. 

Нора неоднозначно закотила очі, поколупавши виделкою котлету. Дарсія всміхнулася, слухаючи їхню перепалку. Чому між Вільямом і Зейном склалися такі суперечливі, можливо, дещо зверхні стосунки ніхто не міг зрозуміти та пояснити. 

-Досить, - раптом мовила Нора, - я не хочу слухати ці безкінечні, марні перепалки, кому це потрібно? 

-Ого, сонце, ти чому так дратуєшся? - збентежено мовив Вільям. 

-Бо я втомилася це слухати. Яка різниця хто, коли і як сесію закрив. 

Дарсія у цей час тримала телефон під столом, пишучи Оліверу. Вона хотіла дізнатися, як його самопочуття. Адже хрещений не відповідав на її повідомлення, що дівчина надіслала їх ще вранці, та на телефонний дзвінок. В тім, Дарсія надіслала ще одне повідомлення зараз, адже їй здалося дивним його мовчання, схвильовано роздумуючи: «Взяв вихідний і ще спить, чи що? Ага, до обіду... Чи пішов на роботу і настільки зайнятий, що не має часу відповісти мені, чи взагалі не чує, що я телефонувала. Це взагалі не схоже на нього, у Олівера в пріоритеті завжди були близькі люди, а не робота, він би сто відсотків знайшов час відповісти мені і не допустив би, щоб не почути виклика. Можливо, щось сталося?(» Вона розчаровано зітхнула, картаючи свою свідомість цими міркуваннями. 

У момент, коли дівчина уже хотіла вимкнути телефон, їй прийшло нове сповіщення з Інстаграму. Перейшовши туди, вона побачила емоційне повідомлення від Мішель. Перечитавши його, Дарсія неоднозначно видихнула, коротко відповівши їй. Зейн, що сидів поруч, глянув у телефон дівчини, посміхнувшись. 

-У мене також директ зранку вибухнув, - прошепотів він. 

-Навіть трохи некомфортно від цього, - також пошепки відповіла Дарсія, - ще плітки університетом зараз пустять...