Глава 24

Сонце, яке пробивалося крізь вікна, наповнювало кімнату м'яким, золотавим світлом. Макс і Евеліна, досі загорнуті в теплі ковдри, лежали на дивані, його рука обіймала її плечі. Вони відчували себе комфортно, немов у маленькому укритті, де не було нічого, окрім них двох.

–Якщо ти не хочеш нікуди йти, я можу запропонувати наш власний план на сьогодні— сказала Евеліна, усміхаючись і пригортаючись до нього ще ближче.

–Яка ж у тебе ідея?— запитав Макс, піднімаючи брови з цікавістю.

–Можливо, ми можемо просто залишитися вдома, дивитися фільми та готувати їжу. Як тобі це? — запропонувала вона, в очах світилося від радості.

–Це звучить ідеально — відповів Макс, усміхаючись. –Ти знаєш, я можу стати твоїм особистим кухарем на цей день.

–Тільки якщо ти пообіцяєш що нічого не підгорить — сміялася вона. –А то я не хочу мати проблеми з шлунком.

–Ні, я обіцяю, що все буде смачно! — відказав він, підштовхуючи її до себе, а вона сміялася у відповідь. Він нахилився, і їхні губи торкнулися в ніжному поцілунку, що тривав лише мить, але залишив по собі слід тепла.

Після сніданку вони вирішили почати з фільмів. Макс взяв пульт і переглядав варіанти, поки Евеліна присіла поруч, відчуваючи, як її серце билося в ритмі нетерплячості.

–Якщо ти вибереш щось нудне, я буду тобі мститися!— жартувала вона, намагаючись витягти у нього усмішку.

–Я впевнений, що я виберу щось епічне. Наприклад, класичний бойовик. Ти ж любиш екшн?— запитав Макс.

–Так, але тільки якщо там буде достатньо драматизму— відповідала вона, закотивши очі.

Нарешті Макс вибрав фільм, і вони почали перегляд. Під час сцен, коли напруга зростала, Евеліна часто обнімала Макса, а він у відповідь притягував її ближче, немов намагаючись захистити від усіх небезпек, які існували в екрані. Кожен раз, коли в екшн-сценах відбувалися напружені моменти, вона шепотіла йому на вухо, і він вкрай заважав сміху, коли її руки міцно обвивали його тіло.

–Ой, дивись! — закричала вона, коли в кадрі відбулася несподівана сцена. –Тепер це точно буде цікаво!

–Ти в курсі, що це всього лише фільм? — усміхнувся Макс, намагаючись стримати сміх, але його голос звучав з ніжністю.

–Так, але все одно! Я ж просто вживаюся в атмосферу— відповіла вона, лукаво піднявши брови.

Коли фільм закінчився, вони перебралися на кухню, щоб приготувати обід. Макс узявся за різання овочів, а Евеліна за приготування соусу. Вони продовжували флірт на кухні, граючи з їжею, а часом підкидаючи один одному жартівливі коментарі.

–Знаєш, я б хотіла спробувати приготувати щось нове. Може, ми спробуємо спекти піцу? — запропонувала вона.

_Тільки якщо ти пообіцяєш не заважати мені, коли я буду робити тісто,— усміхнувся Макс, починаючи змішувати інгредієнти.

–Давай зробимо це разом! Ти не проти, якщо я буду тобі допомагати? — запитала вона, підходячи ближче до нього.

–Чим більше рук — тим веселіше! — відповів він, знову усміхнувшись. –Справжня командна робота.

Коли вони почали працювати разом, між ними ставало все більше ніжності. Макс, заклопотаний приготуванням, раптово обернувся і на мить затримав погляд на Евеліні. Їхні очі зустрілися, і він не міг втриматися — нахилився вперед, обняв її за талію і поцілував у губи, ніжно і зворушливо. Вона відповіла на поцілунок, відчуваючи, як усередині неї спалахує тепле відчуття.

Після обіду вони повернулися на диван, щоб продовжити перегляд фільмів. Макс обійняв Евеліну, і вона знову відчула тепло, яке охопило її, коли вона затишно влаштувалася поряд. Їхні тіла злилися в одну, і він легенько гладив її волосся.

–Знаєш — сказала вона, дивлячись на екран, — сьогодні був один з найкращих днів у моєму житті.

–Я теж так вважаю— згодився Макс, посміхаючись їй. –Тепер, можливо, ми зможемо повторити це частіше?

–Я б не заперечувала— промовила Евеліна, відчуваючи, як щось глибоке і особливе починає розвиватися між ними.

Коли фільм закінчився, Макс піднявся, щоб переключити на інший, і, повертаючись, натрапив на її погляд. Він сів поряд з нею, і їхні губи знову зустрілися в поцілунку, що став довшим і більш пристрасним. Вони були повністю поглинуті моментом, забувши про все навколо.