Глава 3

Після великого бою, на якому виступав Макс, організовується вечірка для боксерів, тренерів і їхніх близьких у клубі. Крістіна  кличе мене, щоб підтримати свого хлопця. Я  не дуже зацікавлена в цьому, особливо після сутички із тим Максом, але погоджуюся заради подруги. У приміщенні гучна музика, багато людей, більшість обговорює перемогу та спілкується між собою.

Я виглядаю трохи відстороненою, та не дуже вписуюся в компанію і відчуваю себе незручно через навколишню атмосферу. Крістіна та її хлопець спілкуються з іншими спортсменами, тому я залишаюся сама з келихом соку біля бару. Саме в цей момент до неї підходить якийсь чоловік. На вигляд він був приємним і симпатичним але не мій смак. Від нього мало полуницею і алкоголем, я зразу зрозуміла що із ним потрібно поводитися біль обережніше хто зна що йому спаде на думку.

– Здається, ти тут не для боксу? Трохи відчужена, правда? – цей хлопець з легкою усмішкою, нахилившись до мене через шум у приміщенні сказав

– Та ні, я просто прийшла підтримати подругу. Це не зовсім моя тема. – я підіймаю голову, бо він вищий чим я очікувала

– Я так і подумав. Зазвичай усі тут або тренуються, або обговорюють бої. А ти тут одна – з келихом соку, і схоже, що не в захваті від вечірки. Мене, до речі, Антон звати. – каже цей чоловік більш ширше усміхаючись показуючи свою харизму.

Катя (трохи напружено, але все ще ввічливо):
– Евеліна. Так, ти правий, бокс – це не зовсім моє. – відповідаю йому трошки напружено але все ще ввічливо.

– Ой, ти просто не бачила ще гарного бою! Може, наступного разу прийдеш на мій? Я обіцяю, буде набагато цікавіше. – цей Антон намагається мене жартівливо зачарувати.

– Ну, я вже сьогодні бачила досить, дякую. Не думаю, що це змінить мою думку. – кажу йому усміхаючись, хочу мене не надто цікавлять його слова.

– Я впевнений, що можу тебе переконати. Може, ти просто не зрозуміла, у чому кайф? Або потрібен хтось, хто пояснить, що це не тільки про бійки, а й про стратегію, силу духу. – Антон нахиляється трохи ближче, щоб привернути моя увагу

– Це приємно, але я не думаю, що мені це цікаво. Дякую за пропозицію.– я трохи відсторонююсь але я не хотіла показатися грубою.

– Ну добре, але якщо передумаєш – я завжди тут. Просто подивись один раз на справжній бій, і я тобі все поясню. – Антон не збирався здаватися, його тон став трохи нахаюнішим, але він усе ще усміхається.

У цей момент Макс підходить ближче, він помічає, як Антон намагається завести розмову з Евеліною і його обличчя стає більш напруженим. Він спостерігає за ситуацією, намагаючись не втручатися, але видно, що йому не подобається те, що відбувається.

Антон помічає Макса і з легкою посмішкою кидає йому погляд, мовляв, "подивися, як я це роблю", що ще більше дратує Макса.

– Ти не маєш іншої компанії? – я почула цей голос і впізнала його навіть не обертаючись. Він сказав це до Антона холодно у мене навіть мурашки пробігли по спині.

– О, Макс, ти ж знаєш, я завжди радий новим знайомствам. Особливо з тими, хто не занурений у наш світ. – Антон відповідає із іронічною усмішкою.

– Здається, у вас тут своя розмова, так? – я помічаю напругу між ними, але не розумію повністю що відбувається.

– Антон любить показувати себе. Але не сприймай його серйозно. – Макс відповідає мені дивлячись на мене не показуючи емоції.

– Хей, я просто намагаюся допомогти людині розібратися у мистецтві. Не всі ж такі серйозні, як ти, Макс. – каже Антон із удаваним жартом.

– Можливо, мені й не потрібно розбиратися в цьому. Я тут, щоб підтримати подругу, а не слухати про "мистецтво бою".– я втручаюсь вже трохи роздратовано.

– Що ж, кожен має свої інтереси. Але моя пропозиція лишається в силі. Що скажеш?– Каже Антон з усмішкою трохи насмішливо.

– Дякую, але я, здається, сказала все, що хотіла.– кажу йому із холодною ввічливістю.

Я пішла від них, я не могла витримати їхню компанію вони дуже давили. Тому я знайшла Крістіна і сказала їй що мені стало погона та пішла додому. Холодна прогулянка пішла мені на користь, хоть це була і весна але ніч була холодна.

На сьогодні я думаю досить, буду далі писати💫🌌