Лара повільно йшла додому з бібліотеки, несучи під пахвою кілька книг, загорнутих у старий шарф. Надворі було прохолодно, і осінній вітерець ворушив листя під її ногами. Під час роботи вона намагалася зосередитися на каталогах і паперах, але думки постійно поверталися до Олександра— того самого вишуканого чоловіка, з яким вона нещодавно познайомилася.
Його образ випливав у її свідомості: високий, із доглянутим волоссям і приємною усмішкою, він випромінював щось невловимо притягальне. Вона дивувалася, чому він викликає в неї таку цікавість і легке хвилювання. Може, справа в його загадковій натурі, чи в тому, як уважно він слухав її, мовби кожне її слово мало особливе значення.
Йдучи затіненими вулицями міста, Лара відчувала змішані почуття: радість від нового знайомства та легку тривогу. Чи насправді він такий, яким здається? Чи приховує за своєю бездоганною зовнішністю щось більше? І головне — чому він викликає у неї стільки думок?
Відредаговано: 23.09.2024