Від серця
Щоденник
Я розгорну війни щоденник,
Він розповість мені все знов,
Немов пригнічений письменник,
Опише болі, втрати й кров…
Він розповість мені про пекло,
Що заподіяла війна,
Як в одну мить все щастя зникло,
І смерть роботу враз знайшла.
Розпише він ті тяжкі муки,
Що зазнавали матері,
І як в часи нестерпної розлуки
Жінки страждали в забутті.
Він розповість мені про сили,
Що вирували в душах тих,
Хто зліг героями в могили,
Як їх передсмертний шепіт стих…
Він про Дебальцево згадає,
Про Бучу згадка промайне.
Бахму́т та Іловайськ він добре знає…
Слов’янськ й Ірпінь на сторінка́х знайде́.
Він закарбує в пам’яті знущання,
Й безжальний погляд ворогів,
Як полонені на прощання
Кляли́ ненависних катів.
Як проклинали молоді дівчата,
Бо їх скалічили тіла,
Сльози дітей, що мов розплата
За мир в країні, що цвіла.
Зруйновані будинки він згадає,
Розбиті мрії, що залишились від них.
Вокзал кривавий в Краматорську пригадає,
Дитинство знищене дітей малих.
Згадає Маріупольські голодні смерті,
Нові будівлі окупантів на кістках,
Душі людей, неначе зжерті,
Що в бомбосховищах поховані, в містах…
Хтось скаже – «не відмолить це священник…»,
Хтось скаже – «все це маячня!»
Для когось – це лише щоденник,
Для когось – про́жите життя.
Відредаговано: 24.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
