Розділ 8

Ч. 8

Диявол криється в дрібницях. Фокін ще може повірити, що його донька розпустилась, захопилась бодіпозитивом і набрала пару кіло. Але щоб вона не доглядала за своїми руками – в це Артур Макарович в житті не повірить.

Барвінський подивився на Ліну уважніше – що ще в ній може бути не так? Вона з апетитом уплітала спагеті, мало звертаючи уваги на смартфон. Їла так, ніби до цього її не годували кілька днів. Для Олега це було в новинку. Всі його знайомі жінки включаючи маму клювали свої порції як пташки, увесь час рахуючи калорії. Навіть Любов Павлівна з відділу управління персоналом з вагою понад сто кілограм, і та на корпоративах сумно зітхала на паштети і завіряла навколишніх, що повніє лише від думки про торт.

А Ліна от не переймалась вагою. Вона просто отримувала задолення від того, що лежало у неї на тарілці. Не дивно звісно, що має трішки пишноти  різних місцях. Саме там де і має у жінки бути пишним. Звісно це було незвичним для чоловіка, але Олег раптом знайшов такий підхід до їжі правильним. Майнула думка, що жінка яка вміє отримати задоволення за столом певно і в ліжку теж отримує…

Барвінський різко осік себе. Знайшов про що думати. Сто відсотковов ця пишка його не приваблює. Узяти б хоч її руки і мову, і… в цю мить з виделки зірвався соус і полетів прямісінько на яскраву кофтинку Ліни.

- Курва, - неголосно вилаялась дівчина і витерла пляму серветкою.

Ну от точно вона його не приваблює. Тільки не після такого. І не треба витріщатися, як серветка ковзає по грудях, і гадати які вони на дотик теж не варто. Збочення якесь.

Барвінський розсердився на себе і посунув свого стільця подалі від актриси.

- Євангеліна мала чіткий розпорядок дня, - забурмотів він. – Прокидалась не раніше десятої, снідала корисною, - він виділив навмисно слово інтонацією, але Ліна навіть голову від своєї тарілки не підняла. Вона саме роздумувала чи варто просити добавку. І вирішила що не варто.  Ітак зіпсувала нову блузку. Ще візьмуть і вирахують з її гонорару вартість цієї ганчірки кольорової. Треба якнайшвидше добратися до ванної  і запрати жир. Цікаво де на цій кухні стоїть «Гала»? Миючим для посуду відпирати жирні плями найкраще. А Олег тим часом продовжував: - Потім вона могла відвідати басейн чи косметолога. Пройтися по магазинах. Більшість її часу займали соціальні мережі.

- І це все? – коли Барвінський замовк стрепенулась Галинка. – На диво нудне життя.

- Не все, - Барвінський зітхну і вирішив, що актрисі не варто знати про їх справжні стосунки з Євою. – Єва періодично з’являлась в нашому офісі, вона займає посаду спеціаліста по зв’язках з громадськістю. Вона спілкувалась з журналістами від імені компанії,  давала інтерв’ю, та перевіряла підготовані прес-релізи. Ми разом виходили в світ, і у нас були дуже теплі стосунки…

- Невже? – Євина копія скептично хмикнула. – Не треба тримати мене за ідіотку.

- Навіть не думав.

- Жінка від тебе втекла, не розкажеш чому?

Олег скрипнув зубами. Як він взагалі міг думати про цю актрису  в позитивному ключі? Таке ж саме стерво як і Єва. Може варто її взагалі вигнати, поки вони не розсварились в пух і прах. От тоді б їх сім’я виглядала б як справжня!

- Це вас не стосується,  - нарешті холодно відповів Галі.

Дівчина уловила кригу в його голосі, і стушувалась. Але співчувати блондинчику вона не буде. Не дочекається. Хто зна, може він бідну Єву бив от вона і втекла від нього. Коханка ж знову ця. Яка нормальна жінка б терпіла таке ставлення?

Олег трішки охолонув, і зрозумів, що більш схожої дівчини він за ті кілька годин що залишились все одно не підшукає. Краще сказати що Єва прихворіла і поводиться дивно, ніж зізнатись тестю, що вони з жінкою на межі розлучення.

- Запам’ятай, - він знову звернувся до Галі, намагаючись щоб його голос звучав максимально переконливо і навіть загрозливо. На підлеглих такий тон завжди справляв враження. – Для «твого» батька, Фокіна Артура Макаровича, ти і  я – любляча пара. Ми палко кохаємо одне одного, і плануємо завести трійко дітей. Це твоя головна роль. Ясно?

- Ясно, - Галя подумала, що вона не справиться. Як можна грати любов до цього пихатого індика? Та її від одного його вигляду кидає в жар і холод одночасно. І явно такі відчуття він викликає не від надлишку приязні. Однозначно її інтуїція підказує, що треба валити з цього будинку. Тим більше, що годують тут хоч і смачно, але мало.

- Заплачу двадцять тисяч доларів, якщо впораєшся, - перейшов до справи Барвінський.

І Галя зрозуміла що справиться. Це ж можна купити квартиру в райцентрі, і операцію мамі зробити, і навіть Аські на хату в селі вистачить! Та заради того, щоб отримати такі, по мірках Галі великі гроші, варто і  потерпіти.

- І коли ми поїдемо до нотаріуса? – діловито запитала дівчина у Олега.

Олег ледь  не застогнав у голос. Ну от як так? З виду простачка, яку легко обвести навколо пальця. Звісно він не планував її дурити,  і розрахувався б  як і обіцяв. Але дівчина видно не промах.

- Та прямо зараз і поїдемо, - ще раз подивившись на  Лінині руки нарешті щось вирішив для себе Олег.

Віра Андріївна заходилась прибирати брудний посуд, а Олег наказав зачекати його в передпокої.

Повернувся він швидко, та Галинка за той час встигла збігати на другий поверх і забрати свій пакет. Хай там як, а залишати без нагляду свої документи вона не хотіла.

Олег накинув легку куртку і вивів Галинку на двір. Безшумно відчинився гараж, і чоловік вигнав звідти блискучу чорну машину. В марках автомобілів Галинка не дуже тямилась, тому навіть не стала гадати, що означає прикріплений до капоту значок на чорному авто. Просто сіла на переднє сидіння, яке неприємно рипнуло під сідницями.

Машина виїхала за ворота. І ледь від’їхавши Галинка помітила розпрекрасну річ – супермаркет. Їй відразу навіть дихати стало легше. Якщо вже не годуватимуть в домі Олега, то хоч є де поживитися.