***
Здавалося, минуле лишилося далеко позаду. Там де і спогади про загибель родини та рідного світу. Його світу. Все лишилося в минулому. Спадок предків, їх зарозумілість і фатальні упущення. Те, що довгі роки не давало йому спокою, зараз темними хмарами згустилося над головою. Те, що змусило стати мудрішим. Навчило приборкувати пиху та визнавати власні помилки, але намертво вжилося в пам'ять…
Лише фрагменти, шматочки мозаїки його життя. Все, що зуміла запам’ятати дитина. Проте цих спогадів вистачало, щоб сповна відчути свою самотність.
Тоді він лишився останнім, хто вижив із Роду драконів І’Ннорр. Син Деміурга – княжни делфів Сеямі А’Іланіел та Хранителя Брами – дракона Луміріона І’Ннорр. Здавалося, йому судилося оминути катастрофу, що забрала два могутні Роди. Але лише йому була відома ціна цього спасіння. Айяаал успадкував від батьків їх уміння. Від матері – силу творити світи, а від батька – дар передбачення та суть дракона. Та велике покликання – виправити помилки минулого…
#5066 в Фентезі
#3563 в Сучасна проза
магія та пригоди, авторський світ, таємниці і помилки минулого
Відредаговано: 28.04.2022