Від ненависті до пристрасного кохання

Глава п'ята

Я приїхала в лікарню зі сльозами на очах я не знала що мені робити.Я день та всю ніч сиділа коло нього .Допоки він не прийшов до тями . Через три дні нас вже виписали та ми відсвяткували його 15 після.Чоловіка практично не було вдома дуже складно бути архітектором.Та я навіть не здогадувалася чому він скільки часу проводить на роботі.Одного дня я забула дати чоловіку соудочок з їжею,та вирішила що я з'їжжу до нього в офіс та тещо я там побачила мене шокувало до сліз.Він цілував свою секретарку не закриваючи вікна.Я набралася терпіння та смілості та вирішила зайти в кабінет і подивитися йому в очі.Та коли зайшла ця стерва сиділа вже за своїм столом... Нібито нічого не було,але ж я не сліпа , в мене не має курячої сліпоти.І коли вони обіймалися я вспіла через вікно .Зняти на телефон їх.Я підійшла та дала ляпаса чоловіку а він такий .Кохана що сталося , а я показала йому фото,а він і каже це не те що ти подумала я тобі все поясню.Я- не треба мені нічого пояснювати я і так все зрозуміла .я поклала обручку йому на стіл та пішла геть.Син вирішив жити зі мною після розлучення.Він не винив мене не винив його він просто сказа в любому разі я залишилуся жити з мамою і це не обговорюється.Я гордилася своїм сином і була дуже сильно рада що він не пішов в свого тата придурка та .зрадника

Veronica Vidjets

Подобається

#869 в Сучасна проза
#1465 в Фентезі
#376 в Міське фентезі

У тексті є: не зовсім романтичні і глобальні роздуми, не люди, не для вразливої психіки

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись