Глава 20

♥

Ось цей день і настав, день мого народження. Вчора ми прибули до Карпат. Батьки поселилися в готелі, що знаходиться праворуч від нашого на один вечір, завтра ж вони їдуть до іншого міста з батьками моїх друзів. Тато замовив місця в елітному ресторані, тому спочатку буде застілля з дорослими, а потім ми з дівчатами та хлопцями поїдемо до клубу. Не можу дочекатися вечора.
– Сестро, це знову я, – Мія безцеремонно увірвалась в мою кімнату та впала на ліжко. Сестра привітала мене ще вночі, коли ми тільки заселились. Багато кульок, квіти, торт який потім опинився на моєму лиці, м'які іграшки та золотий браслет. Мія знає, що я люблю. Браслети я ніколи не знімаю з рук, а маленькі іграшки бережу, як зіницю ока. – Нам пора приводити себе в порядок! Дівчата вже чекають під готелем.
– Я готова, поїхали.
Ми вийшли з готелю та пішли до машини. Дівчата теж привітали мене ще вночі. Марго подарувала багато-багато косметики та квіти. Анжела - неймовірну кофтинку, багато солодкого, квіти та парфуми. Аліса вишукану сукню чорного кольору, червоні троянди, великий торт, який буде в ресторані та неймовірну підтримку на рахунок Адамса. За двадцять хвилин ми прибули до салону, де нас будуть перевтілювати.
Минуло три години.
Ну ось ми й готові. Часу не вистачало, тому ми вирішили, що будемо переодягатись тут. Мамин водій привіз нам одяг й ми швиденько пішли переодягатися. Сукню обирала моя мама, тому я не знаю, що від цього очікувати, але часу думати не було. Я невпевнено одягнула сукню та поглянула на себе в дзеркало. О Боги! Вишукана сукня бордового кольору ідеально підкреслювала мою фігуру. Невеличкий виріз на кінці сукні підкреслював мої стрункі ніжки, а повністю відкрита спина надавала пікантності моєму образу. Верх був повністю закритий, але це не виглядало, ніби я вчителька початкових класів. Я була наче тигриця на височенних підборах та з таким темним макіяжем. Волосся було зібране в елегантний пучок та лиш невеличкі пасма лягали мені на плечі.
– Адо, ти неперевершена, – сказала моя сестра зі слізьми на очах.
– Ей, ти чого? – я підійшла до сестри та пригорнула її до грудей.
– Ти в мене така красива! Вибач мені за все погане, що між нами було. Я тобі обіцяю, що буду найкращою та найслухнянішою сестричкою у світі... Ну принаймні найкращою.
– I я так думаю, – сказала я, а потім ми разом почали сміятись. – Все, потрібно їхати.
Минула одна година.
– Аделіно Олександрівно, – батьком посміхаючись хитрою посмішкою, протягнув свою руку, коли я увійшла до зали.
– Батьку, – тато взяв мене під руку та направився до столу. Вишукані страви, ідеальний інтер'єр, журналісти, виховані офіціанти й високоповажні гості. Відчуття ніби я принцеса... Звичайно, я не люблю стільки уваги, але сьогодні це були зовсім інші відчуття. Наближаючись до столу, побачила Кріса у вишуканій чорній сорочці з дорогим годинником на руках. Волосся було укладене гелем, а на обличчі красувалась голлівудська посмішка, яка могла зачарувати всіх навкруги. Хлопець пив воду та розмовляв з моїм братом. Ми підійшли до столу й батько відразу зі всіма привітався. Я своєю чергою дивилась на Кріса, який поперхнувся водою та ледь не зомлів, побачивши мене. Така реакція мені до вподоби. Адамс піднявся зі свого місця та відсунув мені стільчик. Я легенько кивнула головою в знак подяки, а хлопець обійшовши моє місце, сів по ліву руку від мене. Застілля потрохи закінчувалось, люди були вже втомлені й хотіли спати. В момент коли я хотіла вийти на вулицю, мій брат взяв келих шампанського та піднявся з місця.
– Сестро! Мені неймовірно пощастило зараз знаходитись по праву руку з тобою, тому що ти мій маленький ангел-охоронець. Ти людина, яка завжди мене підтримає, яка завжди дасть надійну пораду і яка завжди буде поруч зі мною. Ти мій найкращий друг, ти моя маленька опора... Ти найрідніша і я щиро дякую тобі за все, – брат сказав ці слова, а я відчувала, що сльози покотились по моїх щоках. Брат побачивши це, сильно мене обійняв.
– Я люблю тебе, принцесо, – прошептав на вушко.
– І я тебе...
Половина вечора пройшла успішно, гості ситі й задоволені. Батько провівши всіх, прийшов до столу.
– Отже, ми будемо їхати до готелю, а ви я так розумію поїдете до клубу, так?
– Так, – сказала Мія.
– А ти ще куди!? – сказав тато, піднявши брови догори.
– Татууу...
– Міє!
– Тату, вона поїде зі мною. Тим паче Ніколас теж буде, так що все буде добре, – сказавши це батьку, міцно обійняла його.
– Добре! Дивіться, щоб все було добре, бо ви ж знаєте я з вас трьох «зніму шкіру», – пригрозив батько, а ми лиш посміялись. Виходячи із ресторану, Кріс взяв мене міцно за руку та повів до машини. Сівши в неї ми поїхали до готелю переодягатися.
– Адамс, що ти задумав? – запитала я, коли ми сміючись заходили в номер. – Ну що там?
– Ланджер, ти хоча б колись можеш почекати? – запитав мій хлопець, піднявши одну брову доверху.
– Не можу!
– Ходімо, – ми зайшли до моєї кімнати, яка була повністю заставлена ароматними свічками. Ох, запах полуниці та ванілі... Дідько, він начебто знав, що я найбільше на світі люблю такі вечори. На столику стояло два келихи, шампанське та фрукти. Я дивилась на це все та розуміла, що мій хлопець найкращий. Адамс підійшов ближче та повернув мене одним рухом. Тепер я могла подивитись в очі, які закохалась з першого погляду. Так, закохалась!
– Адо... – хлопець не встиг нічого сказати, тому що ці губи притягували мене цілий вечір і я не могла більше стримуватись. Хлопець з новою силою вп'явся в мої губи, легенько кусаючи їх. Я чула його важке дихання та відчувала ерекцію, яка торкалась моїх ніг. Грубим, але водночас приємним рухом Адамс взяв мене на руки та поклав на ліжко. Перевернувши мене на груди, почав повільно розстібати замочок на моїй сукні та спускати його донизу, залишаючи мене в одній білизні та панчохах. Було соромно й страшно, але я мала побороти свій страх. Я мала це відчути з людиною, яку кохаю. Цілуючи мою шию та погладжуючи спину, хлопець зводив мене з розуму, даруючи нові емоції. Ніхто й ніколи не дарував мені такої приємної насолоди. Перевернувши мене на спину, Кріс подивився в мої очі, ніби питаючи мого дозволу, я лиш кивнула. Руки Кріса лягли на внутрішню сторону моїх ніг та різко розставили їх. Я тихо охнула та відвела очі від сорому.
– Дивись мені в очі й не смій відвертатись, – наказав мій хлопець, змушуючи мене підкоритись. Його язик повільно облизував мої соски, спускаючись до низу. Мурашки «розбіглись» по моєму тілі, коли хлопець торкнувся губами моєї «троянди». Тіло автоматично піднялось догори, але руки Кріса відразу його опустили.
– Кріс... Я ще не готова до цього...
Хлопець з розумінням подивився в мої очі та поцілував мене в губи. Не відриваючись від поцілунку, знімала його сорочку й торкалася до тіла. Знявши верхній одяг хлопця, автоматично опустила руки до ременя та розстібнула його. Кріс відірвався від моїх губ та посміхнувся на всі 32.
– Мені подобається хід твоїх дій, дівчинко, – я лиш закотила очі. Скинувши штани, Адамс залишився в одних боксерах, які ж відразу полетіли на підлогу. О МІЙ БОГ. Мої очі «вилізли» на лоб в прямому сенсі цього слова. Кріс побачивши мою реакцію голосно засміявся та всім тілом притулився до мене.
– Спокійно, – солодким голосом сказав хлопець й одним рухом повністю ввійшов в мене.
– Аххх, – невимушений стогін вирвався з моїх вуст.
– Не стримуй себе, – наказав хлопець і увійшов в мене з новою силою. Не маючи наміру приховувати свою насолоду, почала стогнати в такт його рухам. Хлопець пестив мої груди, цілував шию, говорив ніжні слова мені на вушко... Чорт, та він зводив мене з розуму цілу годину.
– Ааах, – водночас з наших вуст вирвався стогін, а це означає, що діло зроблене.
– Можливо нікуди не поїдемо? – запитала я, коли приходила до тями.
– Ти що? 18 років раз в житті, тому я в душ, а ти переодягайся.
– Чому це ти перший до душу?
– А чому ти?
– В мене сьогодні свято, – сказала я та схрестила руки на грудях.
– В мене теж!
– Яке?
– В моєї дівчини день народження! Ой, ні. Жінки!
– Адамс! – подушка миттю опинилась біля його, а він сміючись заховався за дверима.
Минуло двадцять хвилин.
Мені було настільки тяжко, що я ледь переодягнулася та зайшла до машини. Звичайно Адамс цілу дорогу сміявся з моєї реакції на це все. Ну а що? А якби йому... Ой все, я мовчу.
Приїхавши до клубу, хлопець взяв мене на руки зі словами, «Я не можу дивитися, як ти ходиш. Моя маленька й кривенька качечка». Дівчата до мого приїзду були вже «готові». Відривалися на всі сто у бармена на столі, лиш Мія пила безалкогольні напої, тому що брат від неї не відходив. Дівчата побачивши мене відразу забрали до себе. Звісно я б не танцювала на столі, тому забрала їх на танцмайданчик.
Минуло три години.
Алкоголь дав про себе знати. Марк забрав Мері до готелю, тому що вона ледь стояла на ногах. Аліса з Сашком теж поїхали. Лиш ми з Анжелою та Мією відривалися на «повну».
– Дівчатка я зараз прийду, – сказала я та пішла до вбиральної.
Проходячи крізь натовп, випадково вдарила когось.
– Вибачте, я не хотіла.
– Оу, привіт сонце! – привіталась зі мною дівчина, яку я вперше тут бачу.
– Ем, привіт... Ми знайомі?
– Коханий тобі не казав про мене?
– Перепрошую, хто?
– Зрозуміло. Я Каріна – дружина твого друга Крістіана Адамса, – показуючи каблучку на безіменному пальці, посміхнулась білявка.
– Ем, це якась помилка... – відповіла я, внутрішню вгамовуючи себе. Цього не може бути, ні тільки не зі мною! Вона просто помилилася!!!
– Чому ж не може бути? – дівчина перевела погляд в бік. – Ось і мій чоловік йде.
Я різко повернулась і побачила блідого Кріса, який біг до нас.
– Адо, я все поясню...
Я нервово похитала голову, показуючи, що не хочу нічого чути й почала бігти, куди очі бачили...