8 частина

У пустій тихій квартирі почувся звук привертання ключів. Всередину ввійшла Ела. 

Скинувши рюкзак, вона почала втомлено скидати взуття та куртку. Діставши з полички конспект для пояснення теми, пройшла на кухню. 

Дівчина проводила заняття два тижні тому в маленькій кімнатці-офісі, але ціна оренди піднялися. Елена вирішила проводити заняття дома. 

За півгодини мав приїхати Вільям. Не дивлячись на втому панянка вперто вчитувалася в текст. 

Стукіт у двері. 

-Привіт. Заходь.

-Привіт.

Ела провела його на кухню та вказала на стільчик. 

-Чаю?- спитала вона. 

-Ні, дякую. 

-Хороший настрій? 

-А чого має бути поганий? 

-Та нічого. 

Елена заварила чаю собі та сіла навпроти. Почавши пояснювати тему її зупинив Віл. 

-Стій. Ти ж казала, що буде тест?

-Тест? А точно!- дівчина втомлено сперлася на руку. 

-Ти перепрацьовуєш. Відпочинь. 

-Слушна думка... Слухай ти ж це кажеш не тому що не хочеш писати тести?

-Звісно!- натягнуто сказав він та посміявся, за ним почала сміятися Ела. 

-Сьогодні відпочинемо, а наступного тижня працюємо. 

-Як скажете мем!- підставив він руку до скроні. 

Дівчина дістала з холодильника медівник, що дали їй родичі коли та йшла з день народження. Вони говорили про різне, але раптом Ела промовила:

-Ти колись думав про те, чому ми ненавиділи один одного?

-Так. Я навіть знаю відповідь. 

-Я слухаю.

-Ти завжди була розумніша та краща за мене, але це не тому. Пам'ятаєш останній дзвоник п'ятого класу? Тобі вручила грамоту. Я пам'ятаю як ти підбігла до батьків. Вони були такі щасливі та раді за тебе. Мої тоді й приїхати не змогли. Я тобі заздрив. Заздрив тому що неважливо чи ти падаєш, чи ти взлітаєш тебе підтримували. На мене звертали увагу лише тоді коли я був потрібним. 

Ела набрала легені повітря, але не знала що сказати. Вільям підняв погляд на дівчину. 

-Віл... я,- не встигла договорити вона, як хлопець сказав:

-Ні, все добре. Ти в цьому не винна,- він посміхнувся. 

Вони покинули цю тему, безмовно помирившись, та переключилися на інше. Згадували про те як вони розважалися в молодшій школі. Як Елена кинула Вільяма в сніг у третьому класі. Як ці двоє підняли "революцію" у четвертому класі через те що їх клас несправедливо покарали. 

За двадцять хвилин до сьомої вечору Ела попрощалася з Вілом. 

Після цьої зустрічі дівчина відпустила всі образи та з хорошим настроєм лягла спати.