7 частина

За півтори години до зустрічі Ела сиділа на своїй улюбленій кухні та дивилася щось в "YouTube".

За вікном кружляли сніжинки. Хоча й було холодно, але снігопад додовав хорошого настрою. Хотілося слухати колядки, дивитися "Сам у дома" та їсти мандарини. Відео перервав дзвінок від батька. 

-Ало тату. Як справи?

-В мене все добре. Ти як? Які плани?

-В мене все добре. Я йду сьогодні на ярмарку з однокласником.

-Що я чую? Моя донечка нарешті відпочиває, ще й не сама! Як його звуть?

-Вільям. 

-А це часом...

-Так це той самий Віл. 

-Гарно погуляй, але будь пильна. 

-Дякую, тату. 

-Як я б хотів, щоб ти сюди прилетіла. Тобі б тут сподобалось. 

-Можливо якось побуваю в Ірландії.

Вони попрощалися та вибили. Дівчина пішла переодягтися. Ела обрала штани кльош, блузку та джемпер. За кілька хвилин вона була на місці.

Ярмарка сяяла ліхтариками та вогнями, на кожному кутку були люди, що продавали свій товар. Фудкорт, ігрові автомати, атракціони і так далі. Коло намету з напоями стояла Елена, що гортала стрічку тік-току. До неї підбіг Віл.

-Ти запізнився,- холодно сказала панянка.

-Ну пробачте. Я ледь-ледь припаркувався. Пішли краще прогулятися, ти ж напевне змерзла?

-Так, думала, що в мене пальці відмерзнуть у рукавичках. 

-Зачекай тут,- попросив хлопчак. 

-Добре, але якщо що відкопуй мене з-під снігу. 

Вільям посміявся та підійшов до намету з напоями. Там за хвилина-дві йому дали замовлення та він повернувся до неї. 

-Ось! Не знав що тобі брати, тому купив чаю.

-Дякую,- насторожено сказала Ела,- Це дивно. Ти хочеш мене отруїти?

Юнак на це тільки схилив голову на бік, кажучи цим:"Ти серйозно?". Елена відпила напій та одразу попекла язика. Парубок посміявся з неї та промовив:

-Акуратніше. 

Вони йшли прямо в більш забиту частину ярмарки. Нічого надзвичайного не відбувалося, хіба що ці двоє спілкувалися так ніби вічність знали один одного та були найкращими друзями. 

-Ела!- почувся вигук ззаді. 

До неї підбіг Гаррі та привітався з кузиною. Вільям представився на що кузен глянув на Елу й на Віла, ще раз на Елу й на Віла. Попрощався та сказав, щоб Ела не забула про щось що вони домовлялися. Дівчина кивнула на знак згоди, хоч і гадки не мала про що він говорить. 

-Знаєш що? Ту не далеко є місце, яке мені дуже подобається, не хочеш туди піти?

Пані відхилилася та глянула на нього здивованим поглядом. 

-Ну... добре. 

-Прекрасно. 

Вільям, щось розповідав та вів її незрозуміло куди. Вони вийшли на якийсь горб і як тільки Ена хотіла спитати чи ще довго, хлопець взяв за плечі й розвернув її. Звідти було видно й ярмарку,  й частину міста, що виблискувала, як святкова ялинка. 

-Ого.

-Ага. Скажи гарно?

-Та-ак,- протягнула з нотами недовіри вона. 

-Що не так? Ела я чую це, я це бачу. Скільки можна до мене відноситися як до маньяка?!

-А що ти очікував?! Скільки років ти в компанії інших мене принижували й тут ти починаєш до мене добре ставитись. Я в шоці! Я очікую підвоху, не може бути все так солодко!

-Чому це? Я тебе не розумію. 

-Чому це?! Ти серйозно. Я пам'ятаю кожну вихідку. Наприклад, як ви мені в сьомому класі порізали нову зимову куртку, чи коли ви мене запросили на день народження та дали неправильну адресу, я тоді в тому кафе три години просиділа, а ви з мене сміялися. А ще було!

-Та хватить. 

Ела заплакана стояла дивлячись на схід, а Віл на захід. Дівчина не розуміла чого очікував Вільям. Вона 100% не побігла дружньо гуляти з ним бо це забути не так легко. 

Хлопець обернувся та підійшов на три кроки ближче. Відстань між ними була приблизно дві витягнуті руки. 

-Ело, я розумію, що ми тоді завдали тобі болю та я був серед тих... людей. Я справді хочу помиритися та забути про це. Пробач... Пробач за те все, й за зараз. Думаю якщо б людина яка мене булила стала різко доброю зі мною, я б був такий самий. 

Панянка обернулася до нього лицем. Побачивши сльози на щоках дівчини, зробив великий крок вперед, але зупинився та тільки сказав:

-Не плач, шмарклі на морозі застинуть,- з чого вони обоє почали сміятися. 

На такій веселій ноті вони вирішили розійтися. Вільям підвіз Елу додому й дівчина перед сном переварювада все те що дізналася сьогодні.