Розділ 6. Каріна

Все змінилось. 

Він змінився.

Я знаю як любить мене Карім, минуло 2 роки, а його любов так і не минула, але він все ж таки інший, я не знаю як це пояснити навіть...

Я поглинула в думки. Я думала що він мене бачити не захоче, не захоче бути зі мною, а він... навпаки, навіть ніжніший став 

З думок мене вирвала Софія, вона зетелефонувала

– Привіт - піднявши слухавку я привіталась 

– Привіт, сьогодні по магазинам ? - веселим голосом запитала ене подруга 

– Звичайно, через 2 години зустрінесь ?

– Так, до зустрічі - ми попрощались 

Я сиділа одна в домі, якось без Каріма не так...

Зібравшись я викликала таксі, сьогодні була гарна погода, тому я одягнулась легко, чорна спідниця, вище коліна, топ білого кольору та захватила довгу рубашку, якщо холодно стане, вирішила сьогодні бути на підборах, вони були ьакож чорного кольору, шпилька, невисока, бо я цілий день не витримаю, таксі під'їхало, сівши я поїхала на зустріч до Софії 

– Вибачте, Вам телефонують - сказав водій 

– А, дякую 

Я подивилась хто телефонував, Софія, не може дочекатись 

– Так Сонь 

– Ти де є? Я ж лопну зараз, в мене стільки пліток, ти не уявляєш - вона ледь не пищала в слухавку 

– Та Господи, їду я вже - засміялась я 

Через 20 хвилин

– Нарешті, ти що, моєї старості чекала ? - ми з Сонею обійнялися 

– Нічого, сивину зафарбуємо, кажи 

– Добре, почну з головного, ти ж пам'ятаєш Аравєвих? - в мене все стиснулось від цього прізвища.

– Дамір та Карім? 

– Так, Дамір живе собі спокійно, най далі живе, а ось Карім...

– Що, Карім?

– Чула що в нього дівчина з'явилась, ну, тобто постійні відносини - ледь не ляпнула що це я, але подруга приголомшила - в нього ж до цього були тільки на одну ніч, бабій став після того як його кохана покинула, втекла наче, після цього як з ланцюга зірвався 

Що....

Бабій, на одну ніч? 

А якщо він не вибачив мене? Якщо вирішив знищити за всю ту біль що я йому зробила, може не просто так він запитавза кохання...

Каріме, що ж ти надумав? 

– Мда, може це на краще? Меньше дівчат буде страждати від таких як він

Ні, не можу я Софії сказати, що я і була тією самою яка кинула його, знищила...

– Доречі, ти також десь зникаєш, ми все рідше бачимось - заговорила вона з нотками суму в голосі

Я поки не скажу їй, я краще підготую до такої новини, і сама дізнаюсь, чи справді кохає, чи я одна з тих самих ? 

– Просто тут така справа... - я відвела погляд - в мене стосунки з'явилися, сама розумієш... 

– Опа, хто він? 

– Давай потім? 

– Як ти того хочеш - за що я її обожнюю, так це за те, що вона розуміє з першого разу 

Ми ще трохи посиділи погмоніли та вирішили що зустрінемось через декілка днів. 

Я їхала додому з однаєю думкою, що мені потрібен Карім, терміново, я хочу знати правду, зараз і точну правду, якщо він вирішив мене знищити - нехай робить це зараз, одразу.

В офісі Каріма

– Доброго дня, Ви до Каріма В'ячеславовича ? - піднялась секретарша - не можна 

– Мені все одно, мені можна 

– Каріме В'ячеславовичу, до Вас тут жінка прийшла, як Вас зовуть ? 

– Каріна 

– Каріна, зрозуміла - вона подивилася на мене - проходьте 

Я пройшла та побачила Каріма в кріслі, він піднявся та пішов до мене 

– Кохана - він посміхнувся 

– А зараз правду, і нічого крім правди...

– Що?