Мамо, дозволь мені стати дорослим!

Привіт, мамо! Звертаюсь до тебе, бо ти проводиш зі мною більше часу аніж тато. Я ще малюк. Мені лише рік. Не лише, а уже. І з твоєю допомогою, я кожну секунду досліджую і пізнаю цей світ.
Мамо, кожного дня я дорослішаю. Вже скоро настане день, коли ти отримаєш маленьку "чомучку". І ти, і тато будете знесилені від мільйона і одного запитання від свого карапуза.
Згодом я підросту, але кількість питань не зменшиться.
До чого я це все?
Мамо, дозволь мені стати дорослим.

Так, я знаю, що не важливо скільки мені буде років - я все одно лишуся твоєю маленькою дитинкою.
Я знаю, що ти мене любиш. І тато любить. Просто по-своєму.
Але дозвольте мені розбити коліно, кататись на велосипеді без шолома, з'їсти зелене яблуко, побитись із сусідським хлопчаком, отримати двійку за відповідальну контрольну роботу, кататись в зимку з гірки без санчат.

Почекай, не треба хапатися за серце і шукати валер'янку. Це неминуче.
Я знаю, що мої сльози і мої хвороби завдають тобі болю більшого ніж мені і я знаю, що тобі страшно, але дозволь мені здобути цей досвід, бо кожен повинен робити власні помилки. Кажуть, що розумні мають навчатись на чужих помилках, але ми з тобою обоє знаємо, що не існує ідентичних ситуацій.
Розбиті коліна нагадають про обережність, я візьму в руки шолом без нагадування і перестану гнатися стрімголов.
Зелене яблуко кисле і я чекатиму доки воно дозріє, але не дізнаюсь доки не спробую. Бійка із сусідом може перерости у міцну і справжню дружбу, або ні, і тоді виходить інший урок - не все вирішують кулаки. Двійка за контрольну покаже, що без наполегливої праці - нічого не досягнеш. А катання з гірки - це завжди весело і ви з татом моглиб скласти мені компанію. А то за своєю дорослістю, геть забули як це, радіти дрібницям.
Я, доречі, зараз пропоную варіанти твоїх відповідей мені.

Мамо, передай татові, що його репутація сильного та мужнього чоловіка не похитнеться якщо він візьме мене за руку, обійме чи поцілує. Навпаки, я активна дитина і в цілях безпеки це важливо. Також, мені, як і буть окму у цьому світі, важливо відчувати себе потрібною (им). Але лякати мене не потрібно. Краще розкажіть, що ви будете відчувати, якщо щось зі мною станеться. Якщо ви будете робити це постійно і я такому навчуся. Тільки не перестарайтеся.
Я ж беру з вас приклад. Для мене ви з татом еталон поведінки. Саме завдяки вам та вашому ставленню до мене я навчусь ставленню до інших.

Любі мої батьки! Пам'ятайте! Я ваша дитина, яка хоче дорослішати. Дозвольте мені це зробити.