Від Майдану до Перемоги

Дорога додому

Усміхався юнак, на пероні стояв,
З рюкзаком за плечима, він поїзд чекав,
У вагон він по черзі пройти не спішив,
А спочатку весь натовп в нього пропустив.
Він радів, що сьогодні, а вчора нема,
Хтів минуле забути, де бій і біда.

Рушив поїзд, ще ночі нема за вікном,
Одяг втомлений, досі ще пахне димком.
Його руки в судомах, наче в них автомат,
Він воює вві сні, в ньому він знов солдат.
І морозом по шкірі, знов бій і біда,
І пронизливі фрази говорять вуста!

В купе тихо, замовкли навіть дітлахи,
Спи спокійно солдате, тут не має війни.

25.06.2025

Автор: Олена Соляник©️

Олена Соляник

Подобається

#2352 в Різне
#524 в Поезія

У тексті є: майдан, війна і люди, захисники

Відредаговано: 09.07.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись