Від крапки до вірша.
Товстушка (пісня)
Кожен раз я чую жАртами від тебе,
Що у мене зайві тридцять три кіло́.
А мені не смішно, бо народилась в мене
Внутрішня депресія і назріває зло.
Досить, вже набридло слухати підко́ли,
В дзеркало дивитись крізь сльози й тихий шторм.
А якщо не нравиться, озирнись навколо,
І не чіпляйся більше до моїх гарних форм.
А я буду сяяти такою, як я є,
І якщо не нравиться відвернись від мене.
Більше не чіпляє мЕне зло твоє,
Я люблю себЕ: груди, плечі й стегна.
А я буду далі радіти і сміятись,
Бо моє життя залежить лиш від мене.
Годі вже до мене тулИтися й чіплятись,
Бо як кажеш ти: Я тепер скажЕна.
Кожен раз від тебе чУю до́кори лише,
Тож якщо набридла я, двері там відкриті.
Тож чому до мене ти, коли я «в негляже»
ТУлишся до мене ти, щоб себе зігрІти.
І коли йду по доро́зі ти мене ревнуєш,
Бо мужчини мені в слід слИною вмивАються.
Тож якщо ти ще хоч раз так ось пожартуєш,
То про твій росто́чок одразу всі дізнаються.
А я буду сяяти такою, як я є,
І якщо не нравиться відвернись від мене.
Більше не чіпляє мЕне зло твоє,
Я люблю себЕ: груди, плечі й стегна.
А я буду далі радіти і сміятись,
Бо моє життя залежить лиш від мене.
Годі вже до мене тулИтися й чіплятись,
Бо як кажеш ти: Я тепер скажЕна.
Відредаговано: 05.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
