Су́мно. Ніби Щось Десь Загубилось.
Ніби Сонечко Сховалось Назавжди.
Дивно. Адже Я Недарма Народилась.
Тож Чому Не Бачу Радості Сліди.
Мама Й Тато Мене Не Розуміють,
Закривають Своїм «НІ» Мій Шлях.
Та Бачу Я, Як Виру́ють Мо́ї Мрії
І Хочуть Щоб В Життя Їх Втілювала Я.
Мої Мрії Ма́ють Свої Крила
І Вони Над Світом Пролетять
І Вони Дають Мені Знов Сили
А Хто Не Вірить Краще Хай Мовчать.
Мої Мрії Мають Право Жити,
Бо Не Забу́та Щирість І Любов.
Нехай У Цьому Не Мало́му Світі
Батьки Згада́ють Свої Мрії Знов.
Сумно. Знов Мене Всі Зупиняють.
Благають Поверну́тися До Їх Життя.
Але Ж Я Теж На Сво́ї Мрії Пра́во Маю.
Бо Зго́дом Вони Зникнуть У Небуття.
А Я Так Хочу Що́б Всі Зрозуміли,
Що В Мене Думка Теж Бува́ Своя,
Що Те, Що Ви Колись Собі Хотіли
Не Зна́чить, Що Цього́ Теж Хо́чу Я.
Мої Мрії Ма́ють Свої Крила
І Вони Над Світом Пролетять
І Вони Дають Мені Знов Сили
А Хто Не Вірить Краще Хай Мовчать.
Мої Мрії Мають Право Жити,
Бо Не Забу́та Щирість І Любов.
Нехай У Цьому Не Мало́му Світі
Батьки Згада́ють Свої Мрії Знов.
Мої Мрії Ма́ють Свої Крила
І Вони Над Світом Пролетять
І Вони Дають Мені Знов Сили
А Хто Не Вірить Краще Хай Мовчать.
Мої Мрії Мають Право Жити,
Бо Не Забу́та Щирість І Любов.
Нехай У Цьому Не Мало́му Світі
Батьки Згада́ють Свої Мрії Знов.
Лютий 2026.
Відредаговано: 11.05.2026