Від крапки до вірша.

Я знову Я (пісня)

Блукаю в темряві не чую більше,

Десь заблукало моє справжнє "Я".

Здавалося, що вже не буде гірше,

Та доля мені в спину знов стріля.

І поруч ті, кого не хочу бачити,

І всю мене на шмаття розривають,

І я вже повністю зламалась начебто,

Та мої сили мене знову піднімають.

 

Як зупинити час, змінити свою долю?

Як все пережити, залишити свій біль?

Чому, щоб просто жити, треба у неволі

Нам завжди страждати, терпіти в рані сіль?

Підскажи, мій Боже, що мені зробити,

Щоб змінилось все і зупинились сльози.

Як свої страждання на радість замінити,

Щоб могла зігрітись навіть на морозі.

 

І начебто все добре, я знову ожила,

Рани мої зажили і я знов літаю.

А потім все по колу доля понесла

І знову нові люди на дрібки розбивають.

І раптом зрозуміла, що те моє життя,

Лише моя уява, те, що є в мені.

Що я сама себе довела до забуття,

Увійшла в реальність у своїм страшнім сні.

 

Я зупинила час, зламала установки,

Розбила весь свій Світ, залишила в минулім.

Скинула каміння, маски, упаковки,

Спалила все до тла і про все забула.

І тепер весь Світ повністю змінився,

Помінялось місце, знання, робота, люди.

І любові сяйвом Світ мій освітився,

І як була раніше, більше я не буду.

4.09.25.

P.S. В тяжкі моменти свого життя, я раніше впадала у відчай і падала. тепер я знаю, що віра в себе, любов до себе завжди з нами від народження до смерті. Тому все робиться саме для нашого блага, але через віру і любов.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше