Легеньким подихом притихли почуття,
Загасла свічка в темряві остання.
І заблукало серце в хащах каяття,
Бездушності і розчарування.
Німими криками пролунав мій біль.
Сліпими оченятами взиралась в Світ.
Луною чула лише злеє звідусіль.
І раптом все набридло… «Всім привіт».
Зникла, стерлася, та знову народилась,
Взлетіла легко, тихо до безкраю.
І на повітря чисте перетворилась,
Щоб зникнути, коли лиш забажаю.
Відредаговано: 18.05.2023