Від крапки до вірша.

Повітря.

Легеньким подихом притихли почуття,

Загасла свічка в темряві остання.

І заблукало серце в хащах каяття,

Бездушності і розчарування.

Німими криками пролунав мій біль.

Сліпими оченятами взиралась в Світ.

Луною чула лише злеє звідусіль.

І раптом все набридло… «Всім привіт».

Зникла, стерлася, та знову народилась,

Взлетіла легко, тихо до безкраю.

І на повітря чисте перетворилась,

Щоб зникнути, коли лиш забажаю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше