Близько-близько, майже доторкнувшись,
Крізь стіну людей на відстані життя.
Я вдихну тебе, а ти лиш посміхнувшись,
Оком підмигнув і зник у небуття.
Ледве-ледве, на краєчку неба,
Залишаєш слід свій потаємних мрій.
Серце знов заграло, хміль зібравши з тебе,
Але знов зникаєш у душі моїй.
Я бігла за тобою і майже наздогнала,
Від злих засудів стало бридко й слизько,
Через громадну зависть перечепилась й впала…
А ти не озирнувся, хоч був вже близько-близько.
23.04.21р.
Відредаговано: 18.05.2023