Від крапки до вірша.
Час плине, ми лишаєм слід.
Час плине серед тисячі зірок на небі,
Серед багатьох людей на цій Землі.
Ми живі, ми дихаємо, що іще нам треба?
Ні, ми знову топимо своє життя в багні.
Час лікує кожну хвильку, кожну нашу мить,
Когось дає зустріти, а з кимось розлучає.
Колись душа радіє, а колись болить.
Та як зникає спогад, ми не помічаєм.
Час може і хотів би на краплю зупинитись,
Але тоді у Світі почнеться страшний галас.
Бо людській жадобі немає вже границі,
І його вкрадуть, як колись Світ вкрали.
Хай вже час іде, годинами спливає,
Хай пливе постійно без зупинок він.
Хто вже не цінує те, що поруч має,
Тим самотнім бути серед сірих стін.
21.04.21р.
Відредаговано: 18.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
