Від крапки до вірша.
Крила
Небо над землею нам не дістати, коротенькії руки, Поранені крила, важко піднятись від болі та муки. Як над землею вміли літати, вже давно позабули, Бо каміння з минулих образ до низу стягнули.
Серед пошуку ми загубили чуття каяття,
В часи миру війною руйнуємо диво життя.
Життєва сутність захована під товщею жадібності пилу,
Та я не здаюсь, бо знаю, що знов заживуть мої крила.
Щоб вже не сталось, не злися, все пройде, повір
Це лише мить, а ми вже самі розкручуєм вир.
А в кожній цій митті є своя сила, дивись не зламай,
Вміти пробачити, а я вже це вмію, мою руку тримай,
Ми над землею полетимо, ти теж зможеш літати,
Знаю важко буває, та каміння з собою краще не брати.
Без них буде легше та веселіше, щоб більш не боліло.
Будь сміливіш, я вірю ти зможеш, розправ свої крила.
Відредаговано: 18.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
