Глава 1 "Знайомство"

Всім привіт мене звати Дженні і мені 22 роки проживаю В столиці Кореї - Сеул. Живу не одна а з собакою на ім'я Річард, мені не сумно жити одна але, інколи буває. Батьки завжди мені говорили "переїжджай до нас а-то тобі там сумно одній жити в тій величезній квартирі, ходімо до нас жити а дім". Ці слова я чула завжди але,мама була права що мені робити в цій величезній квартирі? Щоб я не сумувала я завжди знаходила собі нове хоббі вишивати,в'язати,малювати. Але воно мені швидко набридло, за останній час дуже полюбила слухати музику. Спочатку мені подобався жанр "Рок" тому що інколи я грала на електрогітарі потім розлюбила. Пізніше мені сподобався один к-поп гурт "Stray kids". Я полюбила одного хлопця на ім'я "Чанбін" я завжди хотіла побувати на їхньому концерті, я збирала альбоми всіх ер, чекала камбеки, нові сингли. І я сказала собі "Це хоббі в мене буде до кінця життя". І це сталося, я не могла повірити що я піду на їхній концерт, квитки були досить дорогі але, я не звертала на ціну. Я обрала місце F1 біля сцени щоб, я краще розгледіти їх. Через декілька днів я була щаслива, і навіть взяла з собою найкращих подруг: Сойон, Єджі та Найон. Вони також купили квитки на концерт. Ми прийшли на концерт зайняли собі місце, через хвилин так 30 і виходять вони найращий гурт 4 покоління - "Stray kids". Ми з подругами були найщасливішими на світі. Ми так раділи що нас навіть побачили зі сцени всі учасники і показали нас на великому екрані. Ми були всі в шоці, в Єджі навіть тиск піднявся, було сумно і весело. Концерт тривав 5 годин, моя улюблена пісня була "Silent cry " коли вони хотіли її заспівати мені дали мікрофон, і впустили мене на сцену заспівати. Коли я стояла на великій сцені то в мене побігли мурашки по тілу, тому що ти співаєш на величезну публіку. Співала я разом з айдолами, подруги навіть заздрили мені. Всі дістали свої телефони і почали знімати, дехто увімкнути пряму трансляцію, мене ще раз показали на великому екрані. Коли я вже заспівала пісню, що хотіли щоб я стала учасницею групи. Через деякий час концерт закінчився ми почали потроху розходитись, але підійшов охоронець і сказав, щоб я пішла за ним. Ми почали з подругами переживати я сказала 

-Ви йдіть я вас зараз дожену

-добре ми з Сойон та Єджі будемо тебе чекати на виході -сказала Найон. 

-І куди ви мене ведете? Сказала я охоронцю

-Тебе хочуть побачити 

В думках я думала що мене поліція забере, але виявилось що ні. Мене хотіли побачити учасники "Stray kids", в мене просто слів не було коли я їх ще раз побачила. Коли я побачила їх вони почали мене обнімати, фотографуватись. Коли я запитала: 

-навіщо ви мене сюди запросили? 

Бан чан відповів:

-Ми просто хочемо з тобою поспілкуватись, чи не можна? 

-еемм...ааа....ну можна 

Коли я ще раз побачила то хотіла я сердце вирвати від такого. Ми розмовляли, сміялися. Я навіть і не побачила шо пройшло 2 години, телефон в мене був вимкнутий і коли я його увімкнула то побачила від Єеджі 10 пропущених. Я скала що мені вже потрібно йти, коли я йшла вони мені дали подарунок там були автографи кожного з учасників. Коли я вийшла з гримерки то побачила Сойон та Єджі в них були злі лиця, я вже думала що вони мене вбити хочуть. 

-А що ви тут робите?

-тебе чекаємо

-мене? А навіщо?

-додому йти потрібно через декілька хвилин закриваються.

-ого вони що о 12 закриваються?

-о якій?

-ну 12 я сказала а що щось не так?

-3 години ночі

-ого....о це я довго там була 

-так що ходімо?

-куди? 

-як куди додому 

-ну ходімо на фільм підемо 

-Ну Дже який фільм все закрито

-А де Найон?

-В машині заснула

-ого!

Ми сіли в машину та Сойон і нас відвезла свіх по домівках. Коли ми їхали то по дорозі додому то біля дому Найон зламалася машина, добре що Найон жила біля Сойон. Вона побачила що машині потрібен ремонт завтра прийдуть та заберуть машину. А ми з Єджі жили в одному під'їзді недалеко від дому Найон та Сойон, ми додому йшли як волога тряпка хотіли спати. Ми дійшли додому попрощалися і пішли спати. Коли я прийшла мене зустрів Річард я йому насипала корму,води я пішла в душ і лягла спати.