Японія нас зустріла прохолодним дощем і сильним вітром. Ми достатньо швидко зорієнтувалися, знайшли наш готель, поселилися і розійшлися по кімнатам, щоб відпочити.
Насправді я не втомилася, весь час в літаку спала і медитувала, сил хоч відбавляй, проте усамітнитися дуже навіть хотілось.
Люблю я азіатську культуру, все тут трохи по-іншому, особливо, мабуть, моя мама приклала до цього руку, вона, викладач китайської мови, від малечку розповідала цікаві історії про Піднебесну. Японія, звичайно, не Китай, та менталітет багато в чому подібний.
Я розглядала прекрасний Токіо в вікно готельного номеру, задумана і умиротворена.
Завтра планується максимально насичений день, як і весь тиждень, потрібно набратися сил і витримки, та з гордістю витримати все.
З такими думками заснула.
Сьогодні, як завжди, снився мені Тимофій, але вже, слава Богу, вдягнений. Ми вечеряли в шикарному ресторані, кругом нікого, інтимно приглушене світло, лише свічки містично відблискують і наші очі.
- Кіро, коли ти вже зрозумієш, що ми пара, створена на небесах?
- А ти вже зрозумів?
- Я йду до цього. Прямуй мені на зустріч.
І я прокинулася.
Щось новеньке, але не менш хвилююче.
Тимофій Андрійович вже третю годину намагається прогнути партнера по відсотках за продажі, я супроводжую його великою кількістю миттєвих аналізів.
- Кіро, а покажи…- не встиг Тім договорити, як я вивела на екран динаміку продажів по цьому бренду за останній рік в Кореї, щоб показати порівняльний прогноз.
- Дякую, - вдячно посміхнувся очима бос.
І знову пів години бурного обговорення.
- Кіро, - ще один мовчазний запит від боса.
- Хвилинку, - тихо і зосереджено відповіла і за мить знову вивела потрібні тренди аналізу.
- Ви так спілкуєтесь, мені здається, що у вас є телепатичний зв’язок, - зауважив наш опонент. Він же Харуко Якімодо – власник мережі найбільший супермаркетів в Японії.
- Що Ви, просто добре спрацьовані, - не змогла промовчати, хоча самій іноді аж страшно стає від того, як ми розуміємо один одного. Щось в цьому є містичне.
- Повернемося до обговорень, - Тім дуже зосереджений на контракті і відволікатися не дає нікому. Ну ок, задля цього ж і приїхали.
Ще через дві години домовилися по показниках прибутку, можна сказати, контакт заключили.
- Концептуально ми вже партнери, тепер лишилося пропрацювати детально кожен пункт контракту і можна підписувати, - в голос виказав мою думку Тимофій.
- Згоден, радий з Вами попрацювати, Тимофію, - чоловіки потиснули руки, хоча в східній культурі це не практикується та бізнесмени дотримуються європейського стилю при співпраці з західними партнерами.
- Взаємно, - бос виглядав задоволеним, чому я не дивувалась, це хороший проект, ми зайдемо на новий ринок при дуже вигідних умовах.
- Пропоную сьогодні ввечері відсвяткувати, - пан Якімодо поглянув чомусь прямо на мене.
Насправді, гарний і цікавий чоловік. Але нічого в моїй душі не відкликалося. Не моя людина.
- З радістю, - Тимофій зловив погляд Якімодо, і спеціально чи мимоволі закрив мене собою.
- Я запрошу свою сестру, якщо ви не проти, - додав бізнесмен.
- Звичайно, - бос одна лагідність і чемність.
Домовилися повечеряти в китайському ресторані через годину.
Я вдягла чорну закриту сукню, стримано і елегантно. Волосся спадало чорним дощем по моїх плечах, виблискуючи на світлі, смокі айс, непомітна помада і туфлі-лодочки.
Готова, можна йти.
- Кіро, ти виглядаєш надзвичайно спокусливо, - чомусь незадоволено прокоментував Тимофій, розглядаючи мене з усіх сторін, він і сам виглядав як містер Елегантність.
- Дякую, - чемно відповіла, хоча і не зрозуміла його невдоволення.
- Ну що, ходімо. Азіати обожнюють разом вечеряти, потім випивати, ну і потім навіть може бути караоке чи нічний клуб. – Тім взяв мене за руку і провів в ліфт.
- Тобто нічка буде веселою, - з посмішкою та чортиками в очах відповіла.
- Не те слово. Тільки Кіро, тримайся мене!
- Обов’язково! – ні, сьогодні хочеться хоча б трохи розслабитися і випустити себе з оков терпіння та витримки.
Тримайся, Токіо!
Харуко нас чекав біля входу в ресторан в супроводі шикарної дівчини змішаної національності, трохи азіатської, але з явним європейським типом. Вона виглядала екзотично і незвично, висока, близько 170см (трохи нижча за мене), струнка білявка з розкосими очима чорного глибокого кольору.
- Привіт, це Сайя, моя менша сестричка, вона ж директор по маркетингу в моїй компанії, - представив красуню Харуко.
Хижий погляд, направлений на Тимофія, для мене став неприємністю.
- Я – Тім, а це – Кіра, моя помічниця, - бос трохи обняв мене, знову здивувавши своєю поведінкою.
#1463 в Любовні романи
#702 в Сучасний любовний роман
#340 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 08.10.2022