Розділ 3.

5 років потому...

За 5 років багато змінилося!

Я вийшла заміж за ідеального чоловіка, свого Артема!

Я перестала боятися шлюбу, довгих стосунків, потонути у щоденній домашній роботі. І народила, таку омріяну донечку Ангелінку!

Кожного дня я повертаюся додому, де мене чекають, люблять, потребують. І для них, я готова на все!

Коли ти готуєш для дорогих людей, це приносить неймовірне задоволення, набагато більше, ніж салон краси!

Я багато чого зрозуміла, не потрібно дивитись на інших, і думати, що у тебе буде так само, лякатися чужого не вдалого досвіду.

Ти сам будуєш своє життя! А шлюб, коханий чоловік, діти — це настільки прекрасно, що задля цього можна ризикнути!

Життя занадто коротке, щоб боятися і ховатися!

Сьогодні три рочки моїй донечці. Подзвонили у двері, гості прийшли!

Я підхопила на руки іменинницю і побігла відчиняти.

Зайшла Соня з Петьком і сином Сашою, розцілували Ангелінку, за ними Тоня з новим чоловіком і уже такою дорослою малечею.

— Вітаємо Ангелінку!!!

— Проходьте на задній двір, Артем біля барбекю!

Ми сміялись, їли пересмажене, але з любов’ю приготовлене м’ясо, веселились — ось моє особисте щастя!

За нього варто боротися, особливо із собою, і не дивлячись ні на що, іти вперед!!!

**************************

Дорогі читачі, не забувайте ставити зірочки та коментувати!!!

Для автора це стимул та натхнення!!!!