Великий Вибух передував утворенню нашого Всесвіту. Так принаймні кажуть вчені. Але вони не кажуть, що утворившись, Всесвіт розділився на багато маленьких Всесвітів, внаслідок менших вибухів, які йшли за великим.
В кожному Всесвіті існує така ж точно кількість галактик, зірок, сонячних систем, планет, як і в тій, де живемо ми. В кожному Всесвіті існує планета Земля. Тільки зветься вона, можливо, по-іншому. І ось в певний час світи можуть перетнутися. А люди з цих світів потрапити в інший і навіть не зрозуміють, що вже не в своєму світі, якщо реальність буде схожа на ту, в якій вони живуть. Хоча в кожному з світів існує одна відмінність, яка свідчить про те, що ви вже не в своєму світі. Щоб це помітити, треба бути уважним, а то можна прожити все життя не там, і виховати не своїх дітей і розмовляти не зі своїми друзями.
Перетнути межу світів просто, а ось знову потрапити додому не завжди виходить. В одну єдину ніч, ніч перед Різдвом, раз на сімнадцять років, два світи з тисячі можливих перетинаються і купа людей міняється місцями, навіть не помічаючи того.
Так повинний починатися початок цієї історії, але він починається простіше, може навіть банальніше. Сімнадцять років тому в пологовому будинку народилися близнючки. Молода п’ятнадцятирічна мама, яку звали Оксана, відмовилася від однієї з них, бо не мала батьків, жила бідною родичкою у якоїсь далекої тітки, яка мала своїх четверо дітей і Оксана всім тільки заважала. А парубок, від котрого дівчина «залетіла», здимів, як тільки в дівчини почав круглішати живіт.
Оксана була недосвідчена, тому думала, що це минеться, але тітка помітила, хоч як була заклопотана. Вона не стала будувати здогадки, а просто взяла дівчину за руку і повела в лікарню. Там Оксану та її тітку «ощасливили», сказавши, що дівчина вагітна. Дали направлення на УЗД і поставили на облік. На УЗД майбутню маму ще раз «ощасливили» тим, що в неї буде двійня. Якби дитина була одна, то тітка б навіть не роздумувала і залишила б дітей у сім’ї, розділяти ж близнюків жорстоко, але треба було щось вирішувати і після пологів вона поставила Оксані умову, або та обох залишає в пологовому, або ж повертається додому тільки з однією дитиною. Звісно Оксана може забрати обох дітей собі, але хай живе з ними деінде. Як не плакала молода мама, але тітка була невблаганна і все таки змусила написати відмову від однієї з дівчат – близнючок. Але серце майбутньої мамусі було не на місці. І наступного дня вона пішла, щоб все ж забрати дитину з пологового, але їй відповіли, що дівчинку забирають на вдочеріння і Оксана вже не може її бачити, а хто вдочерить і звідки, то це таємниця.
Поплакала згорьована мати за своєю дитиною, та так і пішла додому. А лікарі і самі не знали, куди поділася дитина, бо зранку не знайшли малу у ліжечку. Натомість вони знайшли троє кошенят, які щойно народилися. Звідки взялися кошенята, ніхто не знав. Це було в Різдвяну ніч. А ось тут починається власне наша чарівна історія.