Вічність з тобою.

16.2

    Додому приїжджаю доволі пізно. Засиділися ми з Захаром Андрійовичем. Власта вже міцно спить. Дивлюся на неї й думаю про те що можливо доля й справді подарувала мені шанс? Власта добра та мила дівчина. У неї відкрите серце та чисті наміри. Й вона відповіла мені взаємністю. Не буде більше суперників та нещасно закоханих жінок. У Власти я буду єдиним і коханим чоловіком. Бо після невдалої історії нерозділеного кохання до Мілани, для мене це дуже важливо. Кохання підкралося непомітно. Це не можна пояснити, але точно можна відчути. 

  Зітхаю й сідаю біля Власти. Торкаюся її волосся пальцями й пробую на дотик. Не знаю чому, але останнім часом мені це дуже подобається. Потім ніжно цілую в щоку і йду прийняти душ. Коли повертаюся у кімнату одразу ж переодягаюся у піжаму й лягаю в ліжко. Довго не засинаю, але все-таки в результаті сон бере наді мною верх. 

   Зранку прокидаюся у бадьорому настрої. Бачу, що Власта кудись збирається. Вона вже майже одягнена. – Доброго ранку, люба. Кудись збираєшся? – сідаю на ліжко й дивлюся на Власту. 

– Так. Марта запросила мене до себе на каву. А ще як то кажуть трохи побазікати, – весело промовляє Власта. 

– Добре, що ви подружилися з Мартою. Вона хороша людина. Й тобі будь-що не порадить. 

– Вона зараз в положенні й рідко куди виходить. Ти ж знаєш. Тому їй дуже хочеться з кимось поспілкуватися. 

– Розумію. Підтримай Марту. Бо інколи їй дуже важко. З маленьким сином та ще й вагітність..., – кажу замислено. 

– Я їй запропонувала допомогу. Хочу посидіти з її Максом. А вона хай хоча б виспиться нормально, – Власта ділиться своїми планами. 

– Молодець. Я їй дуже сподобається твоя ідея, – встаю з ліжка й підходжу до дружини. Потім легко торкаюся її оголеного плеча. Чому жінкам так подобаються такі відкриті сукні?

– Арсене, мені пора. Зараз не час для таких ігор... 

– Твоя сукня не занадто відверта? Бо якщо чесно ще трохи і я почну ревнувати, – кажу, й не сильно кусаю жінку за плече. 

– Арсене. Годі. Тепер тут залишиться слід від укусу, – обурюється. 

– І що? За те всі знатимуть, що в тебе є чоловік. І ти вже більше не неодружена. 

– Невже ти думаєш, що я без цього кинуся в обійми інших чоловіків? – ображено говорить Власта. 

– Ні. Й ніколи так не думав. Просто красиві жінки завжди привертають особливу увагу чоловіків. Ще й коли одягнуть відверту сукню. 

– Хіба вона відверта? Вона ж на бретельках. Без декольте. Тільки трохи короткувата, – Власта починає невдоволено оглядати себе зверху до низу. 

– Заспокойся. Я був не правий. Я люблю тебе й не хочу втратити. Мої ревнощі інколи починають мною контролювати. 

– І я тебе кохаю, Арсене. Саме тому ніколи не зраджу. Чого й від тебе очікую, – Власта обіймає мене й закривається пальцями у моє волосся. 

– Я теж обіцяю, що ніколи не зраджу тебе. Бо ти стала для мене найважливішою людиною в житті. 

– Арсене, я вже піду. На мене Марта чекає. 

– Звісно. Вибач, що затримую. Передавай Марті привіт від мене, – махаю Власті. 

– Обов'язково, – Власта всміхається й надсилає мені повітряний цілунок. 

    

   Коли вона виходить з кімнати одразу ж беру до рук смартфон й шукаю путівки на вікенд. Хочу якомога більше часу проводити з дружиною. Знаходжу вигідні варіанти. Бронюю та замовляю. 

– Не спиш? – в кімнату входить моя мати. Як завжди незадоволена.

– Як бачиш ні. Може ти нарешті перестанеш кожного разу вриватися до моєї кімнати, – кажу сердито. 

– Це мій будинок також. Ти бачив до речі у якому вигляді твоя жінка вийшла з будинку? 

– Бачив і що. 

– Вона одяглася наче шалава. В принципі такою вона і є насправді. Але ж цим самим вона соромить нашу родину, – обурюється мати. 

– Тобто твій середущий син не соромить нашу родину боргами та випадковими зв'язками. А моя дружина соромить? – не втримуюся. 

– Не кажи дурниць. Артур вихований молодий чоловік з порядної сім'ї. Й взагалі кожен з нас має право на помилки. Не тобі судити, – кричить мати. 

– То у такому разі сама й витягай його з цієї ями. А мені дай спокій, – виштовхую маму за двері й сильно їх зачиняю. 

Я звісно людина терпелива, але не настільки ж. Інколи навіть моя мати переходить межу. І я цього не дозволю.

 

》》》》》》》《《《《《《《

 

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ПІДПИСКУ НА СТОРІНКУ АВТОРА. ЦЕ ДОПОМОЖЕ ВАМ НЕ ВТРАЧАТИ ОНОВЛЕННЯ. ТАКОЖ ПРОШУ ПІДТРИМАЙТЕ БУДЬ ЛАСКА КНИГУ ЗІРОЧКАМИ, ЯКЩО ВОНА ВАМ ДО ВПОДОБИ.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше