Вічність з тобою.

1.1

Рік потому. 

ВЛАСТА.

– Ну Власто, цього разу ти перевершила саму себе, – хвалить мене Олександр. Керівник нашого музичного гурту. 

Ми виступаємо у нашому селищному будинку культури на різних заходах. А ще підробляємо на весіллях та днях народженнях. Сьогодні у нас чергова репетиція до виступу. Завтра у нас буде святкування до дня селища. Й наш гурт звісно виступатиме.

– Дякую, я старалася. Але думаю мені потрібно ще трохи підтягнути вокал, – відповідаю замислено.

– Власто, хочеш вір, а хочеш ні та в тебе талант від Бога. Ти чудово співаєш, – запевняє Олександр. 

– Мабуть, це мене й рятує. Ну добре піду вип'ю кави й зараз повернуся. 

  Злізаю зі сцени і йду до буфету. Через декілька хвилин повертаюся й ми продовжуємо репетицію. Взагалі то я співаю у гурті вже три роки. За цей час я багато чому навчилася. Набула впевненості в собі та стала більш розкутою. Але не розпусною. Ніколи не дозволяла жодному настирливому клієнту себе навіть торкатися. Для мене це табу і я його дотримуюся. Бо я порядна дівчина. Й буду належати тільки власному чоловіку. Після закінчення репетиції йду додому. Треба ще допомогти бабусі. Вона вже зовсім вибилася з сил. Особливо після того, як дізналася про смерть мого батька. Іноді мені здається, що саме тоді вона втратила сенс життя. Вдома на мене чекає купа роботи й засмучена бабуся. 

– Ба, що на цей раз сталося? – питаю з острахом.

– Ой, внучко, дивись сьогодні нам знову прийшов лист з погрозами, – відповідає бабуся й простягає мені арку, паперу. Беру до рук це творіння. Й починаю читати. "Я знаю, де ти крихітко. Й скоро прийду по тебе"... 

Вже два місяці підряд ми отримуємо такі листи. Крім того, я помітила, що біля нашого будинку часто крутяться двоє підозрілих незнайомців. Теж вже декілька місяців. Я виходжу на подвір'я і дивлюся за паркан. Так ці двоє знову тут. Удають ніби мене немає. Я повертаюся у будинок і йду на кухню заварити заспокійливий чай собі та бабусі.

– Ба, все буде гаразд. Не хвилюйся так. Мабуть, це наша місцева шпана так жартує. 

– А якщо ні. Якщо це люди Тимура? То вони до нас швидко доберуться? Бабуся дивиться на мене повними сліз очима. 

– Я не думаю... 

– Внучко, тобі треба звідси поїхати, бо вони знайдуть тебе. Й ти станеш дружиною Тимура. Це в кращому випадку. 

– Я нікуди не поїду. Тут мій дім, ти в врешті решт. Якщо треба я й сама можу за себе заступитися. 

– Тимур страшна людина й ти це добре знаєш. Як ти збираєшся перед ним захищатися? Ні, Власто, тікай. Благаю, – починає схлипувати бабуся. 

– Ба, не плач, будь ласка. Все буде добре, чуєш? – обіймаю рідну людину. Й самій хочеться плакати.

   Цей бісів Тимур переслідує мене вже понад рік. З того самого дня як поселився у нашому селищі. Він вирішив, що я маю стати його дружиною. А те що він вирішив це закон. Так вважають наші місцеві жителі. Бо з того самого дня як Тимур переїхав сюди він зі своєю бандою тероризує все селище. 

– Власто, в мене є заначка на чорний день. Прошу тебе бери ці гроші й тікай, бо Тимур небезпечна людина. 

– Ба, ці листи не від нього. Він і так знає де мене шукати. Ось вибиті вікна це точно його робота, – припускаю. 

– Все одно я за тебе боюся. Кожного дня ти наражаєшся на ризик. 

– Ну все годі, я тобі обіцяю, як тільки моє перебування тут стане нестерпним, то одразу зберу речі й поїду звідси, – заявляю бабусі.

– Ой, неспокійно Власто мені на серці. Неспокійно, – зітхає бабуся і йде у свою кімнату. 

Я йду готувати вечерю і думаю про ситуацію в яку потрапила. Поки що Тимур не вживав серйозних заходів стосовно того, щоб одружитися зі мною. Але я знаю його. Він вміє бути терплячим. Та якщо йому не коритися можна нажити собі серйозних проблем. Що ж триматимусь до останнього. Заради нашого гурту. Бо я не можу підвести ні Олександра, ні хлопців. А Тимура мені поки що вдається втримувати на відстані. А якщо він ще раз спробує залякати нас з бабусею я не боюся сказати йому все що про нього думаю. Прямо в очі.

□□□□□

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше