Яка прекрасна вона була колись,правда?
Та правда, правда, немає ніякої брехні у цьому.
Її очі сяяли немов зорі
Такі ж далекі і прекрасні.
А усмішка яка....
Бракує слів щоб описати.
Кожен день вона цвіла і все важче їй було
Розцвітати не просто так,
А для тебе єдиного
А ти проходив просто повз,
Ніби нічого й не було
Сотні раз ти був у думках її
І знав, добре знав,
Що серце своє вона відкрила.
Для того єдиного, найкращого, яким був саме ти
А що зробив ти...
Не хочеться й думати
Посміхнувся зі словами, ще не час для нас.
Ну от знову ви зустрілись
Спокуса притягує тебе, як ніколи
Та час вже пройшов і далеко не той
І вона вже далеко не така, яка колись для тебе цвіла.
Відредаговано: 12.03.2022