Завіса Таємниці: Зустріч з Долею

Акіко та Ясуо були звичайними підлітками, що познайомилися один з одним на просторах інтернету, втікаючи від реального світу якомога далі та надовше. Їх історії життя не є чимось незвичним. Діти що народжуються не в коханні, майже завжди мають один шлях розвитку їх майбутнього. 

Абьюзивні батьки, або як у випадку Ясуо - токсичний вітчим, якому мати Ясуо постійно дозволяла бити хлопця. Наголошуючи, що якимось чином, він завжди цього заслуговував. Не важливо, наскільки сильно та безжалісно Ясуо був битий. Йому ніколи не дозволяли плакати, кричати, та загалом показувати будь які емоції в оточенні його родини. Через що, в майбутньому, у хлопця не тільки виникнуть проблеми з потенційними друзями, але й розвинеться доволі серйозне неприйняття своєї зовнішності. 

Без пригод не обходилось і під час шкільних років. Хоча, це було поширене на той час засудження стосовно зовнішності, сором'язливості та неможливості Ясуо та Акіко постояти за себе як особистостей. Це все одно мало вплив на підлітків, ніби заставляючи їх думати: "а якщо вони праві..це зі мною щось не так! Проблема в мені! Я і є та сама клята проблема!!". 

Хоча проблемою в таких випадках завжди була та буде відсутність мінімального виховання тих самих "крутих діток". Що не знаючи інших методів отримання, так званого, "авторитету" обирали цькувати інших. 

Акіко та Ясуо? Ах, ні, вони не навчались разом, не вирісли в одній пісочниці, та навіть не бачились в живу перший рік їх спілкування. Обидвоє були максимально зосереджені на екзаменах, чи використовували це як виправдання такого довгого очікування зустрічі офлайн. Проте, пару такі обставини цілком влаштовували. Окрім часів коли хтось з них знову піддавався фізичному насиллю з боку старших в родині. В такі моменти не хотілося нічого більше, а ніж втекти куди якомога далі від дому та відчути себе прийнятим..достатнім хоч для когось, тим, хто заслуговує поваги та похвали. 

Можливо, саме розуміння один одного їх настільки сильно зблизило. Адже, хто як не інший підліток з тяжкою долею зможе вислухати Акіко....або терпляче дочекатись своєї черги говорити?

Іноді навіть дорослим людям може здатися, що їх не тільки слухають, але й чують. Що вже казати про підлітків які виросли в токсичному оточенні. В сім'ях, де не заведено вибачатися за почуття іншого, де після сварок усі розходяться по різних кімнатах грюкаючи дверима. А на наступний день поводяться, ніби, вчора нічого не відбулося. 

Акіко не відчувала, що саме це її оточення і є — родина. Адже родина це там, де усі тобі рідні, рідні твоїй душі та тілу. Відсутність тепла та комфорту в цій самій душі, стала причиною пошуку людини з якою можна буде поділитися своїми досягненнями, мріями та бажаннями, сподіваючись не бути засудженою незнайомцем. 

Проте, доєднавшись в соцмережах до декількох груп за інтересами, на наступну добу Акіко наважилася перевірити свої повідомлення. Ігноруючи дивні запити від 50-ти літніх одружених чоловіків, дівчина побачила профіль хлопця, що був старший її всього на рік. Не те щоб вона одразу закохалася, бо в нього навіть фотографії в профілі не було, але ім'я його здавалося Акіко неймовірно гарним. Чи то через відсутність інтересу до дівчини від хлопців приблизно її віку, чи то через сильне відчуття самотності.

- Ясуо? - перекладається ім'я як "Тихий", доволі часто імена й справді відповідають своїм власникам. Проте, чи можна самого Ясуо вважати тихим. Подумала Акіко, водночас відкриваючи повідомлення від хлопця та розуміючи, що воно було надіслано дуже давно. Що значить — шанси отримати відповідь доволі сильно зменшилися за цей час.

- Оу! Акіко, привіт! Мене звати Ясуо, приємно познайомитися. Вибач, якщо це прозвучить дивно... але ти неймовірно гарна. Я вже декілька разів передивлявся твої фото на сторінці та..я був би дуже рад бути з тобою друзями!