Вічність для двох

Глава 28: Дзеркало тиші Частина 5. Розбитий лабіринт

Коли останнє відображення зникло, дзеркала почали тріскатися. Лабіринт розсипався на уламки скла, що летіли вгору, немов розчинялися в небі.

 

Рівнина знову стала порожньою. Але тепер вона світилася м’яким сяйвом, ніби очищена від ілюзій.

 

Сільвія опустилася поруч із Амрамом. Її руки тремтіли, але очі сяяли.

— Ми знову вистояли, — сказала вона.

— Так, — кивнув Амрам. — Бо ми дивилися в обличчя самим собі. І не відвернулися.

 

Вони підвелися. Попереду рівнини почала з’являтися дорога — вузька, але чітка, вкрита золотим сяйвом.

 

— Це наш наступний шлях, — промовила Сільвія.

— І ми підемо ним, — відповів Амрам. — Разом.

 

Вони рушили вперед, залишаючи позаду уламки дзеркал, що ще відлунювали тишею їхнього минулого.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше