Вічність для двох

Глава 27: Дорога крізь імлу Частина 5. Прорив

Битва почалася блискавично. Створіння здіймалося над ними, розмахуючи крилами з імли, і кожен його подих змушував землю тремтіти. Його удари не були фізичними — кожен крик проникав у голову, викликаючи хвилі сумнівів і болю.

 

Амрам похитнувся, відчуваючи, як у його серці знову прокидається страх. Але Сільвія встигла взяти його за руку.

— Дивись на мене, — вигукнула вона. — Не слухай його!

 

Їхні аури злилися в одне сяйво. Амрам відчув, як його вогонь і її світло поєдналися, створюючи нову силу.

 

— Ми не боїмося темряви! — вигукнув він, і полум’я вибухнуло навколо.

— Бо ми самі — світло! — підхопила Сільвія, випускаючи з долоні потік сяйва.

 

Вони вдарили разом. Світло й вогонь розірвали тіньове створіння, і воно завило, розсипаючись у тисячі іскор. Кристал тріснув і вибухнув, розсипавшись на уламки, що розчинилися в повітрі.

 

Імла розвіялася. Небо стало чистим, земля — відчутною під ногами. Світ уперше за довгий час вдихнув на повні груди.

 

Сільвія опустилася на коліна, втомлено зітхнувши. Амрам сів поруч, торкнувшись її плеча.

— Ми впоралися, — сказав він. — Але попереду буде ще важче.

— І ми знову впораємось, — відповіла вона, дивлячись йому в очі. — Разом.

 

Вони підвелися й рушили вперед, залишаючи позаду розбиту імлу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше