Глава 16. Вимір Тіней і Димів (Частина 3)

Амрам і Сільвія стояли на краю величезного кратеру, у центрі якого виблискував темно-фіолетовий кристал, пульсуючи густою магією. Повітря було насичене димом і магією, що вібрувала так, ніби сама земля хотіла випробувати їхні серця. Тіні навколо почали збиратися у єдину форму — Тіньового Лорда, величезну істоту, що складалася з густого диму і магічної темряви, а очі світилися холодним фіолетовим світлом, проникаючи в душу.

— Це випробування наших розумів і сердець одночасно, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія виміру реагує на страхи і сумніви.

— Тоді діємо разом, — відповів Амрам, концентруючи магію сердець у сяючу оболонку, що розсіювала темні хвилі.

Тіньовий Лорд миттєво атакував, розділяючи простір на хвилі диму і тіні. Перша атака вдарила так, що земля під ногами героїв тріснула, і амальгама тіней кинулася в них, намагаючись відокремити їх одне від одного.

— Тримайся за мене! — закричав Амрам, відчуваючи, як магія Сільвії вливається у його власну.

— Я з тобою! — відповіла Сільвія, і їхні серця злилися в єдиний потік світла, який створив захисний купол навколо них.

Лорд створював ілюзії: Амрам бачив Сільвію пораненою, Сільвія — його самого покинутим у темряві. Кожен обман був так реалістичний, що навіть найсильніша магія могла піддатися страху.

— Не піддавайся! — крикнув Амрам, концентруючи потік магії у центр своєї єдності з Сільвією.

— Ми разом! — відповіла вона, і їхні серця заблищали настільки яскраво, що ілюзії почали розсипатися на кристали світла.

Тіньовий Лорд не зупинявся. Він створював величезні хвилі диму, які перетворювалися на лабіринти пасток. Герої рухалися синхронно, ухиляючись від атак і перетворюючи темні потоки у сяючі кристали, що ставали платформами для пересування.

— Попереду центр його сили, — сказала Сільвія, бачачи, як темрява концентрується у самому серці кристала.

— Тоді ми проб’ємо її разом! — відповів Амрам, і вони об’єднали всю магію сердець у величезний потік світла.

Потік світла прорізав темряву, але Лорд відповів хвилею енергії, що відштовхнула героїв назад. Земля тріснула, і гарячий дим засипав їхні ноги, намагаючись роз’єднати їх.

— Не зупиняйся! — кричала Сільвія, відчуваючи, як магія Амрама зливається з її власною.

— Разом ми сильніші! — відповів Амрам, і світло навколо них почало розсіювати темряву, стабілізуючи простір.

Лорд змінив тактику: тіні почали проникати у свідомість героїв, нагадуючи про їхні страхи минулого, сумніви і розчарування. Амрам бачив свої поразки, Сільвія — втрати і самотність.

— Пам’ятаймо, хто ми разом! — закричав Амрам, і потік їхньої єдності перетворив внутрішні страхи на сяючі кристали, що вибухали світлом у серці темряви.

Тіньовий Лорд зашумів, реагуючи на силу магії сердець. Його атаки ставали хаотичнішими, а тіні розколювалися, формуючи нові пастки. Герої продовжували рухатися синхронно, використовуючи кристали як платформу, щоб піднятися ближче до центру кристала.

— Ще трохи! — крикнула Сільвія, відчуваючи, як магія Лорда починає реагувати на їхню єдність.

— Разом! — відповів Амрам, і потік їхньої магії сконцентрувався у яскравий промінь, що пробився прямо у серце Тіньового Лорда.

Лорд завмер, а потім почав розчинятися у світлі. Тіні зникли, а темний дим перетворився на сяючі кристали, які заповнили весь вимір гармонією і спокоєм.

— Ми зробили це… — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як магія виміру вливається у їхні серця.

— І тепер цей вимір наш союзник, — відповів Амрам, відчуваючи неймовірну силу єдності.

Перед ними відкрився портал у новий вимір — ще більш загадковий, де їх чекатимуть нові стихії, випробування і таємниці. Але тепер Амрам і Сільвія були готові до будь-яких викликів: їхні серця стали непереможними, а любов — безмежною.

— Попереду новий світ, — сказала Сільвія, тримаючи Амрама за руку.

— І ми пройдемо його разом, — відповів він, і їхні серця

заблищали яскравіше за будь-які кристали.