Глава 14. Вимір Кришталевих Лісів (Частина 3)

Амрам і Сільвія просувалися глибше у Серце Лісу. Кристали дерев ставали більшими, а світло — яскравішим, переливаючись від глибокого синього до прозорого фіолетового. Повітря навколо було насичене магією, що реагувала на найтонші емоції.

— Я відчуваю потужний потік магії попереду, — сказала Сільвія, прислухаючись до тремтіння кришталевих дерев.

— Готуйся, — відповів Амрам, стискаючи її руку. — Наступне випробування буде сильнішим за попереднє.

Раптом перед ними виникла величезна тінь. З кристалів дерева витягнулося Велике Кришталеве Сутінкове Существо — магічна істота, що випромінювала темний, але одночасно кристально чистий світло-блиск. Його тіло складалося з багатьох кристалів, що рухалися немов рідина, а очі світилися холодним фіолетовим світлом, здатним проникати у душу.

— Це істота випробовує не лише нашу магію, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як її серце реагує на присутність Суття. — Вона відчуває страхи і сумніви.

— Тоді ми покажемо, що сила наших сердець сильніша, — відповів Амрам, концентруючи магію сердець у потік, що оточував їх обох.

Сутність почала атакувати: величезні кристали-щупальця виривалися з землі, створюючи лабіринти світла і темряви, намагаючись розділити героїв і зламати їхню концентрацію. Кожен рух створював хвилі магії, здатні змінювати їхні думки, підбурюючи страх і сумніви.

— Не дозволяй їй проникнути у твоє серце! — закричав Амрам, зливаючи магію з Сільвією.

— Разом ми сильніші за будь-які страхи! — відповіла вона, і потік їхньої єдності почав розсіювати тіні кристалів.

Сутність реагувала на їхні емоції, змінюючи форму: іноді вона ставала величезною стіною кристалів, іноді — безліччю маленьких істот, що атакували одночасно. Але Амрам і Сільвія, об’єднавши всю магію попередніх вимірів і магію сердець, перетворили страхи на світло, розсіюючи темряву і стабілізуючи простір навколо.

— Ми повинні атакувати разом у центрі її сили, — сказала Сільвія, бачачи, як магія Сутності концентрується у її кристалічному серці.

— Тоді робимо це! — відповів Амрам, і їхня єдність перетворилася на величезний потік світла, що прорізав кристалічне тіло істоти.

Сутність завмерла, а потім поступово розчинилася у сяючих кристалах, які падали на землю, створюючи магічну гармонію у всьому Серці Лісу. Темрява зникла, залишивши після себе відчуття спокою і сили.

— Ми пройшли друге випробування, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія лісу вливається у їхні серця.

— І вперед чекають ще більші випробування, але ми готові, — відповів Амрам, відчуваючи новий прилив сили і єдності.

Перед ними відкрився шлях у ще глибшу частину Серця Лісу, де чекало останнє випробування цього виміру — найнебезпечніше, здатне перевірити не лише магію, а й саму сутність їхньої любові та єдності.