Портал виплюнув Амрама і Сільвію у світ, де замість темних вод розстилалися безкраї кришталеві ліси. Дерева сяяли прозорими листям, що переливалося всіма відтінками блакитного і фіолетового світла, а земля під ногами була твердою, але прозорою, наче зроблена з тонкого кристалу. Повітря було легким, але наповненим магією, яка відразу відчувалася у серцях героїв.
— Дивись, — прошепотіла Сільвія, обережно ступаючи по кришталевих доріжках. — Це неймовірно… і водночас трохи страшно.
— Я відчуваю магію цього світу, — відповів Амрам, напружено вдивляючись у ліси. — Тут кожна крихітка енергії відгукується у нашій магії. Будьмо обережні.
Навколо кришталевих дерев плавали світлячки, що випромінювали спокійне світло, але їхній блиск іноді змінювався, наче реагуючи на присутність героїв. Деякі дерева відгукувалися тихим дзвоном, що створювало мелодію, здатну впливати на емоції і думки.
— Цей вимір реагує на наші серця, — сказала Сільвія, відчуваючи, як магія лісу тягнеться до неї, намагаючись зрозуміти наміри.
— Тоді ми повинні бути максимально зосередженими, — відповів Амрам, стискаючи її руку, і потік їхньої магії перетворився на сяючу оболонку навколо них.
Раптом з тіні кришталевих дерев виринули перші істоти — Кристальні Лісові Стражі, магічні створіння, що охороняли цей вимір. Їхні тіла були напівпрозорими, переливалися усіма відтінками кристалу, а очі світилися холодним світлом. Вони рухалися плавно, але кожен рух створював магічні хвилі, здатні перевірити серця героїв.
— Це випробування, — прошепотіла Сільвія. — Нам потрібно пройти їх без агресії, використовуючи тільки магію сердець.
— І я знаю, що ми зможемо, — відповів Амрам, відчуваючи, як їхні сили поєднуються, створюючи магічний щит, який відображає будь-які атаки Стражів.
Стражі оточили героїв, рухаючись по колу. Їхні хвилі магії створювали ілюзії минулого та страхів: Амрам бачив моменти своїх поразок, Сільвія — спогади про розлуку і втрати. Але об’єднавши свої серця і магію попередніх вимірів, герої зуміли перетворити ілюзії на світло, що розсіювало тіні.
— Ми повинні дійти до Серця Лісу, — сказала Сільвія, бачачи у далині величезне дерево, кристали якого сяяли яскравіше за все навколо. — Там ми дізнаємося, що чекає на нас далі.
— І ми пройдемо всі випробування разом, — відповів Амрам, і їхня єдність знову відгукнулася хвилею магії, що розсіювала Стражів.
По дорозі до Серця Лісу вони зустрічали все нові і нові магічні випробування: кришталеві поля, що реагували на страх, потоки магічної енергії, здатні змінювати форму і направлення, і створіння, що намагалися розділити їхні серця. Кожен крок вимагав від героїв максимальної концентрації, довіри один до одного і сили сердець.
— Цей вимір не просто красивий, — сказала Сільвія, обережно обходячи магічний потік. — Він перевіряє нас так само, як Темні Води.
— І ми готові, — відповів Амрам, відчуваючи, як магія сердець стає все сильнішою. — Тільки разом ми зможемо пройти через все, що чекає попереду.
Попереду виднівся портал у центр Серця Лісу, де їх чекало наступне випробування — і перша зустріч із істотою, здатною перевірити не лише магію, а й силу їхньої любові та єдності сердець.