Глава 10. Вимір Вогняної Завіси (Частина 5)

Після перемоги над Давнім Вогнебрамом Амрам і Сільвія ступили на вузький міст, що пролягав через лавове море, ведучи прямо до Серця Вогняної Завіси. Попереду здіймалася величезна арка з розпеченого кристалу, всередині якої виднілося сяйво потужної магії.

— Це воно… Серце Вогняної Завіси, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як магія цього місця проникає у саме серце.

— Тут наша єдність і любов будуть випробовуватися до межі, — відповів Амрам, стискаючи її руку, і їхні серця засяяли єдиним світлом.

Як тільки вони ступили всередину, простір навколо змінився. Лава перетворилася на хвилі, що рухалися живою стихією, а стіни з кристалів почали створювати ілюзії їхніх найглибших страхів і сумнівів. Кожен крок відчувався як випробування: минулі поразки, образи розлук і зради оживали навколо, намагаючись розділити їхню пару.

— Не дозволимо темряві нас роз’єднати! — крикнув Амрам, відчуваючи, як магія Сільвії зливається з його власною.

— Ми разом! — відповіла Сільвія, випромінюючи потік світла, який прорізав ілюзії.

Раптом із центру Серця Вогняної Завіси виникла істота, яка втілювала саму магію полум’я і темряви одночасно — Вогняна Тінь, древня охоронниця, здатна відчувати слабкості сердець. Її форма змінювалася постійно: вогонь перетворювався на чорний дим, дим на світло, світло на полум’я, а очі світилися яскраво, немов самі вогняні світи.

— Лише ті, хто поєднує любов і магію, можуть пройти далі, — пролунав її голос у думках героїв, вібруючи у кожній клітині. — Решта поглине полум’я і зникне назавжди.

Бій розпочався миттєво. Тінь атакувала хвилями вогню, що змінювали форму і напрямок, створюючи смертоносні пастки. Амрам і Сільвія кинулися вперед, використовуючи магію сердець, світло кристалів і силу Вогняної Завіси. Їхні потоки світла перетворювали лаву на сяючі ріки, що оточували Тінь і обмежували її рух.

— Тримайся за мене! — закричав Амрам, коли ілюзії минулого ожили навколо них, намагаючись розділити.

— Я завжди з тобою! — відповіла Сільвія, зливаючи магію сердець із силою власного духу.

Тінь почала реагувати на їхні сумніви, створюючи копії Сільвії і Амрама, що кричали і намагалися відокремити їх одне від одного. Але тепер вони діяли як одне ціле: серця билися в унісон, магія перепліталася в потік енергії, що прорізав темряву і вогонь.

— Разом ми сильніші, ніж будь-яке полум’я! — крикнув Амрам.

— І наша любов непереможна! — додала Сільвія.

Поступово їхній потік світла оточив Вогняну Тінь з усіх боків, створюючи кристалічний купол, що поглинав полум’я і темряву. Істота ревіла, намагаючись прорватися, але магія любові і єдності героїв була сильнішою. Кожен спалах ілюзій, кожен образ страху перетворювався на силу, що живила героїв і зміцнювала їхній захист.

— Тільки разом ми здолаємо все! — крикнула Сільвія, коли вони злили всі свої сили в єдиний потужний вибух світла.

Вогняна Тінь замерла, її форма почала повільно розчинятися, залишаючи після себе лише сяючі кристали, що впали на підлогу Серця Вогняної Завіси. Магія місця заспокоїлася, а лавові ріки перетворилися на сяючі канали світла.

— Ви пройшли фінальне випробування Вогняної Завіси, — промовив Дух Лісу. — Ваша любов і єдність перевищили всі очікування цього світу. Тепер ви готові пройти далі, у ще більш загадкові і небезпечні виміри, де ваші сили будуть випробовуватися знову.

Амрам і Сільвія відчули, як магія і світло наповнили їхні серця, перетворивши всі страхи і сумніви на силу і впевненість. Кожна тінь, кожен спалах полум’я стали частиною їхньої магії, а їхні серця заблищали яскравіше за будь-яке вогняне світло довкола.

— Йдемо далі, — сказала Сільвія, відчуваючи прилив енергії.

— Разом ми подолаємо все, — відповів Амрам, і їхні серця засяяли єдиним світлом, ведучи їх крізь полум’я і сяйво Серця Вогняної Завіси.

Перед героями відкрився новий портал — невідомий вимір, де їх чекатимуть ще древніші таємниці, нові вороги і ще масштабніші магічні випробування. Але тепер вони знали одне: разом вони нездоланні.