Герої ступили в широку долину, де туман став густим і важким. Кожен крок віддавався в серцях, створюючи відлуння страхів і сумнівів. Раптом із туману виринули перші істоти — Сутінкові Кошмари. Їхні тіла виглядали як чорні хвилі, з очима, що світилися червоним, і криками, здатними розділити будь-яку пару, якщо вони не будуть обережні.
— Тримай мене! — закричала Сільвія, коли перша хвиля кошмарів піднялася над ними.
— Я ніколи не залишу тебе! — відповів Амрам, зливаючи магію серця із силою кристалів.
Вони створили потік світла, який розсіяв перші хвилі темряви, але істоти швидко множилися, атакуючи з різних боків. Туман реагував на їхні страхи, створюючи нові копії Сільвії і Амрама, що кричали і намагалися відокремити їх одне від одного.
— Ми сильніші разом! — крикнув Амрам, відчуваючи, як магія Сільвії переплітається з його власною.
— І ніяка тінь не здолає нас! — додала Сільвія.
Світло сердець об’єдналося із магією кристалів, створюючи бар’єр, який почав нейтралізувати Сутінкових Кошмарів. Але для остаточної перемоги їм знадобилася допомога древнього союзника — Тіньового Духа Лісу.
Дух з’явився посеред долини, і його енергія злилася з магією героїв. Разом вони створили потік світла і води, що пронизав туман, розсіюючи істот і перетворюючи їх на крихітні світлові кристали.
— Перше масштабне випробування пройдено, — промовив Дух Лісу. — Але попереду ще більші виклики. Лабіринти Сутінкового світу готують вас до справжнього випробування — Серця Сутінків, де буде перевірена ваша любов і магія до межі.
Амрам і Сільвія відчули прилив сил і впевненості. Їхні серця билися в унісон, а магія і світло кристалів утворили щит, здатний витримати будь-яку темряву.
— Йдемо далі, — прошепотіла Сільвія, стискаючи руку Амрама.
— Разом ми пройдемо через будь-яку темряву, — відповів він.
Світло сердець і кристалів прорізало густий туман, ведучи героїв до наступних небезпечних лабіринтів Сутінкового світу, де їх чекатимуть нові магічні пастки, древні таємниці і ще небезпечніші вороги.