Глава 8. Тіньові Водоспади (Частина 1)

Після перемоги у Зоряному Лісі Амрам і Сільвія опинилися на березі загадкової ріки, що світилося темним, глибоким синім світлом. Її хвилі відбивали зоряне небо, а водоспад, що впадав із величезної скелі, видавав звук, який ніби говорив із серцем кожного, хто наважився ступити сюди.

— Це… Тіньові Водоспади, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як холод проникає крізь магію серця. — Кажуть, що тут випробовують навіть найсильніших магів.

— Але ми пройшли через Вічну Бурю і Зоряний Ліс, — відповів Амрам. — Ми готові. Разом.

Повітря було насичене магією, і ледь помітні сутності танцювали серед тіней, спостерігаючи за кожним рухом героїв. Кожна хвиля водоспаду містила відлуння минулого: страхи, невдачі, розбиті клятви.

— Лише не втрачайте одне одного у цьому дзеркалі темряви, — промовив Амрам, стискаючи руку Сільвії.

Вони рушили вперед, ступаючи по плаваючих кристалах у воді. Хвилі реагували на їхні емоції: страх замикав шлях, сміливість відкривала нові проходи.

Раптом із водоспаду виникли перші вороги — Тіньові Німфи. Вони танцювали між хвилями, створюючи ілюзії і намагаючись відокремити Амрама і Сільвію, підсилюючи їхні сумніви.

— Не слухай їх! — крикнув Амрам. — Ми разом!

Сільвія відчула його енергію і злила її зі своєю, створюючи потік світла, який розсіяв перші ілюзії.

Але водоспад приховував ще більшу небезпеку. З глибин піднялася Тіньова Сфера — істота, що поглинала світло і віддзеркалювала найглибші страхи. Кожен, хто дивився на неї, бачив власні провали і сумніви, що могли зламати серце.

— Тримай мене! — закричала Сільвія, коли образи почали розділяти їх.

— Я ніколи не залишу тебе! — відповів Амрам, і їхня магія злилася в неймовірний потік світла, який почав розсіювати Сферу.

Поступово Сфера розкрила свою істинну форму: це був древній магічний вартовий, що охороняв серце Тіньових Водоспадів. Він перевіряв кожну пару на здатність довіряти і любити, навіть у найтемніших ілюзіях.

— Ваша єдність пройшла перше випробування, — промовив вартовий. — Але перед вами ще багато темряви, і щоб пройти далі, ваша магія і любов повинні стати непереможними.

Амрам і Сільвія відчули, як їхні серця билися в унісон. Магія водоспаду влилася в їхні душі, зміцнюючи силу сердець і готуючи до наступного, ще більш небезпечного випробування.

— Ми пройдемо через це разом, — прошепотіла Сільвія.

— І ніяка темрява не зможе нас роз’єднати, — відповів Амрам.

Водоспад засяяв синьо-золотим світлом, відкриваючи шлях у ще глибші частини світу, де їх чекатимуть нові магічні випробування, нові вороги і ще небезпечніші пастки, а також давні таємниці, здатні змінити долю всього магічного світу.