Ліс ставав все густішим, а кристали на деревах мерехтіли так, що їхнє світло відображалося у темних тінях між стовбурами. Кожен крок наповнював героїв напругою: ліс наче жив, відчував їхній страх і сумніви.
— Цей світ… він випробовує нас інакше, ніж Вічна Буря, — прошепотіла Сільвія. — Тут кожна тінь може стати пасткою.
Раптом з-поміж дерев вискочили перші випробування — Магічні Пастки Лісу. Вони не були істотами, а енергією, що реагувала на їхні думки і почуття. Кожен крок міг активувати руйнівні спалахи світла, що відсікали невмілих і слабких.
— Нам потрібно рухатися не лише швидко, — сказав Амрам, — а й спільно, синхронізуючи наші серця з магією цього лісу.
Вони об’єднали потоки енергії сердець і навчилися відчувати ритм лісу. Кожен спалах пасток перетворювався на світлову хвилю, яку вони могли використовувати, щоб пройти далі.
— Це ніби сам ліс навчає нас взаємодіяти з магією, а не просто боротися з нею, — промовила Сільвія.
В глибині лісу вони помітили дивні кристали, що світяться зеленим світлом. Коли Сільвія торкнулася одного з них, її розум наповнився спогадами давніх магів: картини битв, закляття і клятви, що тримали баланс Зоряного Лісу.
— Ці кристали… вони зберігають пам’ять цього світу, — сказала вона. — Ми можемо навчитися від них і використати знання проти майбутніх ворогів.
Вони продовжили рухатися далі, коли з тіней вискочили нові вороги — Лісові Скакуни, створіння з крижаних і кристалічних частин, здатні миттєво зникати і з’являтися в іншому місці. Їхні удари були швидкими та смертоносними, а тіні створювали ілюзії, які намагалися роз’єднати Амрама і Сільвію.
— Не дозволяй ілюзіям тебе розділити! — крикнув Амрам.
— Я з тобою, завжди з тобою! — відповіла Сільвія, і їхня магія поєдналася у потік світла, який нейтралізував ворогів.
Після перемоги лабіринт кристалів розкрив дорогу до серця Зоряного Лісу — величезного водоспаду світла, де кристали падали, утворюючи сяйливу ріку енергії.
— Це серце лісу, — прошепотіла Сільвія. — Тут ми дізнаємося, чи наша магія достатньо сильна для того, щоб пройти наступні випробування.
— І наша любов, — додав Амрам, стискаючи її руку. — Бо лише разом ми зможемо з’єднатися з цією магією.
Світло водоспаду почало реагувати на їхні серця, утворюючи потоки, що перепліталися з магією лісу. Кожна хвиля навчала їх взаємодіяти з енергією навколо, перетворюючи випробування у джерело сили.
— Ми готові, — промовила Сільвія. — Ідемо вперед, разом.
— Разом, завжди разом, — відповів Амрам.
Вони ступили у сяйливу ріку енергії, відчуваючи, як магія Зоряного Лісу вливається в їхні серця, готуючи їх до наступного великого випробування — зустрічі з могутніми стражами лісу та новими темними силами, які охороняють його таємниці.