Глава 3. Серце древніх світів (Частина 3)

Коли Амрам і Сільвія вийшли з кришталевої печери, світ навколо них змінився. Долина перед ними розкривалася як величезний лабіринт, сповнений магії, що кипіла у повітрі. Дерева, що здавалися звичайними, тремтіли від енергії, а на горизонті мерехтіли темні хмари, що несли у собі відголоски стародавніх заклять.

— Відчуваєш це? — прошепотіла Сільвія, зупинившись і прислухавшись до енергії.

— Так, — відповів Амрам. — Темрява знову пробуджується. І цього разу сильніше.

Вони ступили в долину, і майже відразу з тіней виникли нові істоти. Цього разу вони були гігантськими — більше двох метрів заввишки, їхні крила здіймалися у повітря, а очі світилися червоним і фіолетовим світлом. Вони рухалися синхронно, як єдиний організм, і кожен їхній крок створював магічну хвилю, що розбурхувала землю.

Амрам і Сільвія підняли руки, і енергія їхніх сердець створила щит, який відбивав перші атаки. Але істоти були сильніші, ніж будь-які тіні, з якими вони зустрічалися раніше.

— Сільвія, нам потрібно об’єднати магію по-новому, — сказав Амрам. — Створимо спільний потік сердець і сили.

Сільвія кивнула. Вони з’єднали руки, і їхня енергія спліталася у потужний потік світла, який ріс з кожним ударом серця. Потік перетворився на хвилю, що вдарила у істот, відкидаючи їх назад. Але вони не зупинилися — їхня темрява була невичерпною.

— Ми мусимо використати древню магію, — промовила Сільвія, відчуваючи енергію кристала з печери. — Він дасть нам силу перевищити їх.

Вона спрямувала потік магії крізь кристал, і світло розлилося по долині. Істоти заворушилися, але потік енергії не дозволяв їм наблизитися. Амрам приєднався до її потоку, і разом вони створили величезну хвилю, яка розсіяла темні постаті, залишивши лише тонку завісу тіні, що відступила у далечінь.

— Це було неймовірно… — прошепотіла Сільвія, спостерігаючи, як долина повертається до спокою.

— І це лише початок, — відповів Амрам. — Темрява завжди буде, але тепер ми знаємо, що можемо протистояти їй.

Вони пройшли долину і дісталися стародавньої арки, де магія світу концентрувалася найсильніше. Тут енергія була настільки густою, що можна було відчути її дотиком, а повітря вібрувало від ритму сердець.

— Це серце світу, — сказав Амрам, торкаючись арки. — Тут зберігається сила всіх елементів. Але також тут пробуджується прокляття давніх магів.

Сільвія відчула холодок по спині. Її серце калатало, але поруч був Амрам, і його присутність заспокоювала.

— Ми готові, — сказала вона. — Разом ми зможемо впоратися з будь-яким випробуванням.

Раптово з тіней виникли стародавні охоронці — магічні істоти, що здавалося, складалися з самих заклять. Їхні тіла світлилися біло-блакитним світлом, а шепіт лунав у думках, перевіряючи чесність, відвагу і єдність сердець.

— Щоб пройти, — промовив Амрам, — ми повинні показати нашу єдність.

Вони з’єднали серця ще сильніше, і хвиля магії виплеснулася вперед, створюючи міст світла, який розсіював охоронців. Але вони не відступили повністю — залишилися тіні, що спостерігали, оцінюючи.

— Вони визнають нас, — сказала Сільвія, усміхаючись. — І ми рухаємося далі.

На вершину арки виходила тропа, що вела до центру древнього світу. Там, серед кристалів і світла, стояв величезний магічний кристал, оточений рунами, що мерехтіли зеленим і золотим.

— Це артефакт, що підтримує баланс всіх світів, — промовив Амрам. — І його сила зараз у наших руках.

Сільвія відчула, як їхні серця злилися з енергією кристала. Потік магії піднявся у висоту, наповнюючи все навколо світлом, яке розсіювало останні залишки темряви. Це був момент, коли сила їхньої єдності і довіри перевершила будь-які випробування.

— Разом ми сильніші за будь-яке прокляття, — промовив Амрам, стискаючи її руку.

— І разом ми пройдемо все, що чекає попереду, — відповіла Сільвія.

Долина повернулася до спокою. Кристал світився яскраво, а магія світу вібрувала, віддаючи шану тим, хто довів, що серця і любов сильніші за темряву. І хоча тіні ще чекали вдалині, Амрам і Сільвія знали: попереду ще довгі шляхи, нові світи і випробування, але разом вони зможуть пройти через усе.

Небо над долиною розкривалося рожевим світлом світанку. Магія древніх світів тремтіла, вітаючи нових охоронців, які пройшли перший великий етап. І хоча темрява завжди чекає, Амрам і Сільвія відчували силу, що з’єднує їх назавжди, готові з

устріти будь-яку небезпеку, що чекає попереду.