Глава 1. Тінь пророцтва (Частина 4)

Після короткого перепочинку Академія ожила інакше: сміх студентів змішався з шепотом магії, а старі стіни, здавалось, тримали в собі кожен звук, кожне коливання енергії. Але Сільвія відчувала, що спокій лише видимий. Серце її тріпотіло, відчуваючи щось наближається.

— Ми повинні пройти через останнє випробування, — тихо промовив Амрам. Його очі блищали напругою і передчуттям небезпеки. — Це не просто перевірка знань. Це випробування сили духу.

Сільвія кивнула. Вона відчувала, що кожен крок наближає її до того моменту, коли магія стане більш вимогливою, коли тіні минулого і прокляття Амрама з’являться на повну силу.

Вони вийшли на відокремлений майданчик Академії, де на кам’яному п’єдесталі стояв древній кристал. Його поверхня мерехтіла фіолетовим світлом, а всередині, здавалось, жила сама енергія світу. Пані Еліра пояснила:

— Це серце Академії. Ті, хто зможе підкорити його силу, доведуть, що готові до справжньої магії. Але будьте обережні: серце бачить не лише ваші здібності, але й страхи, бажання і сумніви.

Сільвія відчула холодок страху. Вона підходила до кристалу, відчуваючи, як його енергія проникає у тіло, заглиблюється у думки, і з кожним кроком перед нею відкривалися видіння. Вона бачила себе у вогняному лабіринті, який намагався поглинути її, бачила Амрама в оточенні тіней, його погляд сповнений тривоги, але водночас рішучості.

— Вона готова, — промовив тихий голос. Це не був Амрам, це — сама магія кристалу, що відчувала її серце. — Але випробування лише почалося.

Сільвія підняла руки. Потік магії пройшов крізь неї, і кристал засяяв яскравішим світлом. Перед нею постала темна фігура — високий силует у плащі, очі якого світилося червоним, а магія тремтіла від злих намірів. Це була тінь минулого, перше серйозне випробування, яке вона повинна була подолати.

— Хто ти? — видихнула вона, намагаючись не злякатися.

— Я — те, що приховане у твоєму страху, — відповіла тінь, голос якої лунав у голові як шепіт сотень голосів. — І ти не пройдеш, якщо дозволиш сумнівам керувати серцем.

Сільвія відчула, як серце її стискається, але поруч був Амрам. Він підняв руки, і дві потужні хвилі магії сплелися у сяйво, що відображало їхні серця. Тінь відступила, але її очі не сходили з них, як передчуваючи майбутню битву.

— Ти сильна, — промовив Амрам. — І разом ми сильніші.

Сільвія відчула, що всередині її серця народжується щось нове: рішучість, сміливість і відчуття незламності. Кожен подих наповнював її енергією, а страхи почали відступати. Вона знала: попереду ще більше випробувань, але зараз вони пройшли перший серйозний бар’єр разом.

Темні фігури зникли, залишивши легкий шепіт у повітрі: «Це тільки початок…». Академія ніби зітхнула після напруженої боротьби, а кристал знову засяяв спокійним фіолетовим світлом.

— Ми зробили це, — прошепотіла Сільвія, відчуваючи, як серце її б’ється в унісон з Амрамом.

— Це лише перший крок, — відповів він. — Але разом ми зможемо подолати все.

Ніч поступово перетворювалася на світанок. Академія затихала, студенти поверталися до кімнат, а наставники обговорювали результати випробувань. Але Сільвія і Амрам залишилися на балконі, дивлячись на перші промені сонця, що торкалися старих кам’яних стін.

— Ти відчуваєш це? — запитала вона, відчуваючи легкий вітер, що грав волоссям.

— Відчуваю, — відповів Амрам. — Це магія, яка зв’язала нас. І я знаю: попереду нас чекає більше випробувань, більше темряви, але також і моментів, коли серця сплітатимуться назавжди.

Сільвія глибоко вдихнула, відчуваючи тепло і силу, що розливалися по тілу. Вона знала: сьогодні вони пройшли перший етап великої подорожі, і ця ніч залишить слід у їхніх душах назавжди. Вони ще не бачили повної сили світу, але вже відчули її присутність.

І коли сонце піднімалося над Академією, освітлюючи вежі й старі руни, Сільвія і Амрам стояли поруч, готові пройти через темряву і світло, через випробування і заборонені почуття, разом крокуючи у невідоме. Їхня історія починалася, і перша глава їхнього великого пригоди закінчилася, залишаючи передчуття майбутніх битв, магії та кохання, що не знало меж.