Маленький чоловічок.

- Мама, а як його звуть хто він - тихо запитала Аліса.
- Слухай уважно і скоро все дізнаєшся. У однійзвичайнісінькій країні в звичайнісінькій школі йшовзвичайнісінький урок. І у кінці класу під вікном за партоюсидів маленький хлопчики, спершись ліктем на рукущось, малював у свого зошита. Палиця, палиця, овал щедві палички знизу, над овалом згори круг, очки носик, ірот ще додамо шапочку і тростину ось, і вийшов забавнийчоловічок.
Але раптом цей чоловічок ожив і заговарил.
- Привіт, що робиш - трохи витримавши паузу додав - гм.Нудьгуєш?
- Та урок не цікавий - відповів маленький хлопчик - хотівби я потрапити в ту країну, де ніколи ніхто не вчитися. 
- О-о-о, я якраз знаю одну таку країну. Бери мене скорішза руку.
Хлопчик подивився уважно на чоловічка і узяв йогообережно за руку, і в цю ж секунду раптом все потемніло.Пройшов деякий час, але так і нічого не з'явилося.Загубившись із-за темряви в часі. Малюк переляканийтремтячим голосом запитав:
- А де все?

- Мовчи - різко відповів чоловічок, і хлопчик тут же замовк.
Через деякий час малюк знову повторив:
- Де все? Я думав, що тут буде багато цікавих ігор і багатодрузів, з якими можна грати.
Але раптом чоловічок заговорив тихо і розсудливо:
- Цікаво, давай тоді подумаємо. Наприклад, в якунайбільше ти любиш грати гру?
- У футбол - радісно відповів малюк, сподіваючись, що цеусе зараз з'явиться - Я мрію стати великим футболістом.
- Означає футбол - продовжив чоловічок - це цікава гра,але коли ти бъешь по м'ячу, ти намагається направитийого в ту сторону, в яку б тобі хотілося, що б він потрапив.Правильно?
- Так - вимовив малюк, але вже менше радості чулося вйого голосі.
- Ти усю гру намагатимешся забити гол, та або?
- Так.
- Подумай, а це означати що?
Малюк не знаючи що відповісти, знизав плечима, ачоловічок продовжив:
- А це означає, що ти вчишся, ти вчився забивати голи, тивчився правилам гри. Ти розплющуєш очі, ти встаеш, тибігаєш, слушаеш, дышиш і це усе ти учишся, а в школі тебе учать вчитися, учать терпінню, витримки. Це усе тобі згодитися в житті.
- І я зможу стать великим футболістом - знову взадумливості голосі малюка проскакували нотки радості.
- Звичайно, і не лише футболістом, а тим, ким самзахочеш. Але, є одно але, це усе за умови, якщо тивчитимешся, ну а тут ти так і залишиться маленькимхлопчиком в темряві.
- Ні, немає - перебиваючи, закричав малюк - я не хочу. Я,я вчитимуся. Поверни мене назад в школу, будь ласка.
І чоловічок з великим задоволенням виконав прохання