Том II: Країна Оклост | Розділ 5: Новий імідж

 А цей Арей прикольний хлопець. Могли б навіть стати друзями, навіть сумно якось. Краще не думати про це, треба віддати гроші торговцю. 

- Дивіться хто у нас повернувся. І як успіхи? Гроші у тебе?

- Так. Ось усі шістсот стерлінгів.

- Молодець. Ось твоя обіцяна половина. З тобою приємно мати справу. Як ти порозумівся з цим хлопцем? А то я вже думав поліцію викликати.

- Виявилося, що у нас одні й ті самі інтереси.

– Зрозуміло. Вас ще цікавлять товари?

- Ах, та вже під забув про них.

- Ось ваша дошка та книга з керівництвом. Також ви вже при грошах, я порадив би змінити вам одяг. А то здалеку видно, що ви технолог.

 Та ну. А я намагався змінити імідж як тільки міг. Але здається це було марно. Та й торговець цей, явно зрозумів ще самого початку розмови, що я з не звідси. У такому разі, краще щось і справді підібрати.

- Так, я не проти нового одягу.

- Прекрасно! Хм… У вас чорне волосся та зелені очі, не будемо цього забувати. У мене є для вас чудовий одяг. Темний плащ із штанами, а також великі шкіряні черевики. Як вам ідея?

 Я звичайно все розумію, але як на мене я виглядатиму не дуже. Це випадково не надто?

- Вибачте, а чи є щось спокійніше?

– Ні. Немає! Вам щось не сподобалося?

 Якось бурхливо він відреагував, краще було б погодиться.

- Ні-ні, що ви, все круто.

- Цілком згоден. Так, треба приміряти ось це, це й ось це. Приступайте!

 Дивиться навіть нічого, а я думав буде набагато гірше. Так якщо не знати, можна подумати, що з Аристократів. Тепер я хочу купити цей костюм.

- Майже забув, одягніть ці чорні шкіряні рукавички. Ну, як вам?

- Це... Виглядає... Круто, я купую весь цей одяг.

- Чудово, з вас двісті стерлінгів.

– За такий набір не шкода. Ось тримайте.

- З вами дуже добре мати справу, сер. Бажаю гарного шляху, у подальших починаннях.

           Ну і я пішов звідти, одразу після того, як купив одяг.

 Ех-х, уже ранок. Потрібно б на цій дошці перевіриться, не дарма ж бігав учора весь день. Так… Як там пише “Покладіть вашу одну з рук на руну яка по центру, після чого уявіть як із вашої руки виділяється енергія кольору стихії, яку ви хочете подивитися.” - Хм. Виходить я можу подивитися не тільки основну стихію, але й інші, прикольна ця дошка.

 Так, можна розпочати. Потрібно уявити… Уявити, ніби тече вода з руки. Ого вийшло, дошка почала світитися фіолетовим кольором. Значить, спрацювало. Ого, світиться дві точки. Невже я проскок одину ступінь і без практики? А якщо практикуватися і нічого не виходить, то це теж зараховується?

 Це ж означає, що я вже можу спокійно використовувати прості заклинання. Ах так, забув. Я навіть не знаю як їх використовувати, хоч у книзі й написано, але повторити значно складніше. Поки я не можу використати магію, хоч книжки почитаю.

 У книзі з рунами пише що можна наносити руни на одяг, також руни добре і простіше поводяться з магом стихії маніпуляції. Що якщо я спробую нанести руну на свій новий одяг. Єдине чого мені варто боятися це того, що я зіпсую свій новий одяг, але якщо вийде, то швидше за все мені навіть не доведеться купувати новий. Краще спробувати.

 Хм ... Потрібно визначити яку руну завдати, їх дуже багато. У книзі говориться, що кількість рун залежить від мага, але я не настільки крутий, щоб креслити більше трьох рун. Тому я зроблю максимальну зручність. Для початку потрібно знайти руну на очищення, відновлення і таку, щоб одяг міг підлаштуватися під носія, це мені повинно бути легко. Я все-таки вже на другому ступені, як не як.

 Так в книжці я щось знайшов, але вони аж надто складні. Краще спершу спробую на аркуші паперу повторити. Ну начебто одне й теж, думаю можна пробувати. Почну краще з рукавичок, так щоб шкода не було, якщо щось піде не так. “Щоб нанести одну або кілька рун на предмет, покладіть його по центру дошки. Уявіть, що навколо вас порожнеча, а самі зосередьтеся на дошці та предметі. Після чого ви можете починати креслити руну. Щоб накреслити руну, намалюйте її пальцем над предметом. Також якщо хочете нанести кілька рун, то намалюйте кожну по черзі.” - Начебто зрозуміло. Тільки ось як я повинен накреслити її у повітрі, вона і так складна що капець. Я навіть на папері не одразу зміг повторити. Але… Все ж таки спробувати хочеться. Тому треба підготувати гроші на ще одні рукавички.

 Гаразд. Уявити, що я один... Тільки я і руна з рукавичками... Більше нічого. Тепер креслити руни… Ну… Начебто все. Тепер треба перевірити. Хм… Де мій ніж? Так почну з пальця, хоча навіть цього має вистачити, щоб вони почали відновлюватися.

 Щось воно не регенерує. Я все правильно зробив? Де ж я помилився? Стоп, що? Я навіть не помітив, як вони відновилися. Невже вийшло, та ну. Це перший успіх у магії, ну якщо не рахувати інциденту зі склянкою. Так тепер піду їх спалюжу у болоті. А у них очищення працює навіть краще, ніж я думав. Тепер залишилося перевірити їхнє розтягування за розміром, тільки ось це я з можу перевірити не скоро. Ну, якщо вийшло з рукавичками, то має бути і з іншими. Накладу руни і піду прогуляюся, це тільки ранок як не як.