Том II: Країна Оклост | Розділ 3: На півдорозі

 Пройшов вже тиждень, як я проїхав через кордон, за цей час я побачив багато чого. До того що тут всюди магія я вже починаю звикати, але все ж таки не перестаю дивуватися, вчора я побачив як люди летіли. Як я розумію це щось на типу левітації. Тепер я запитую, яка країна досягла успіху в уміннях, тут немає того чого є у нас, але у нас також немає того, що є у них. Якщо подивитися на технологію читання думок, яку винайшов Герін, то вона вже була в Оклості під виглядом магії. Так само можу сказати про левітацію її також тільки недавно винайшли наскільки мені відомо. Якщо подумати я тут тільки тиждень і вже побачив так багато схожого, що мені ще доведеться побачити тут?

 Гаразд, вистачить думати про схожість країн. Мені до столиці залишилося не більше сорока миль, а вступ до академії буде за тиждень. У мене є достатньо часу, щоб попрактикуватися в магії. Спочатку потрібно зняти номер. 

Я пішов до найближчого готелю, щоб зняти номер.

 Ну.. Тепер, коли я можу спокійно посидіти і почитати, можна приступати до практики. Для початку відкрию книгу де йдеться про пробудження магії, також напевно знадобиться книга з порадами використання. Хоч я їх і по дорозі читав, але страховка перед очима краще, ніж забути щось.

 "Для того щоб викликати магію у вигляді аури вам потрібно: стати в зручну позу, після чого розслабити тіло і почати представляти як ваше тіло починає горіти полум'ям кольору вашої стихії" - Хм ... Начебто просто, треба уявити як я горю. І як я це уявити повинен?! Так, гаразд. Стати рівно, і уявити, як моє тіло горить фіолетовим кольором. Фіолетовий колір ... Що за?! Що це почуття начебто з мене виходить частина мого тіла. “Якщо ви відчули як з вас починає виходити енергія, то вам вдалося закликати свою магію.” - Ага ... Тобто тепер можна спробувати щось наворожити. І як це мені зробити? Все ж таки не дарма я вирішив відкрити кілька книг.

 “Для того, щоб заклинання почало діяти, витягніть руку і уявіть дію заклинання, яке найбільше підійшло б у цьому бажання.” - Хм… У книзі є кілька заклинань, які б підійшли маніпуляції, але так як заборонено використовувати магію проти людей і до того ж я зараз один, мені доведеться використовувати телекінез. Він ніби як здебільшого для стихії Вітру підходить, але так як у мене немає варіантів, то краще хоч щось спробувати чим нічого. Як же там треба? Уявити, як склянка тягнеться до моєї руки… Ну… Давай же, тянися, лети сюди… 

Я побачив, як склянку ніби з усієї сили шпурнули в мій бік.

 Ай..! Прям у голову залетів, щоб тебе, боляче, треба прикласти холодне.

 Достатньо практики, краще почитаю ще. У книгах йдеться про щаблі, як я зрозумів це щаблі стихій. Кожна стихія має по шість ступенів, чим вищий твій щабель тим простіше тобі впоратися зі складним заклинанням цієї стихії. Також при пробудженні є невеликий шанс, що ступінь проскочить першу або другу шкалу. Свій щабель можна дізнатися за допомогою дерев'яного планшета на якому є руни та шість вм'ятин, над назвою явно не морочилися "Рунічна дошка". У книзі пише що така дошка може не тільки показувати твій щабель стихії, але і якщо вміло поводитися з нею, то ти можеш накреслити руни, які можна нанести на будь-який предмет. Як складно все, але ця дошка може бути корисною. Пройдусь я по магазинах, заразом подивлюся що тут ще є.

 Як приємно проте проходити цими вулицями, тут вже неймовірно тихо. Ніби уві сні, варто визнати в нас такої тиші немає. А повітря яке чисте, прям віє природою. Тут дуже комфортно.

Проходячи вулицями я все ж таки знайшов магазин магічних речей.

 Нарешті, хоч тут і багато магії, але потрібні магазини як і у нас треба шукати майже вічність. Ого, вперше бачу таке. Як ця вода тримається у повітрі? Та тут все літає і навіть без будь-яких чіпів. Як це працює?

- Доброго дня. вас щось зацікавило?

- А…? Так, мені потрібна "Рунічна дошка".

- У… Я подивлюся ви любитель креслити руни. Я вам порадив би ще книгу з керівництва створення рун.

- Вибачте. А скільки це буде коштувати?

- Не хвилюйтеся за вигідною ціною, з вас двадцять стерлінгів. Оскільки наш магазин державний, ціни тут дотримуються норм.

 Ото млинець, якщо я так і продовжу витрачатися на все поспіль, то вже до кінця тижня буду без грошей.

- Я бачу, ви задумалися. Щось турбує?

- Так… Просто я навряд чи можу дозволити собі це. У вас випадково немає способу заробити?

- То ти не місцевий...

- Як ви це дізналися?

- Все дуже просто. Двадцять стерлінгів небагато. Та й очевидно знайти роботу навіть для підлітка тут дуже просто, правда тільки якщо магією володієш.

- Якщо маю магію? А якщо людина без магії?

– Як вам сказати. Здебільшого таким якщо дають роботу, то вдалині від суспільства. Їм навіть жити заборонено у великих містах.

 Та не. Це теж як і обмеження суспільства. Навіть уявити таке складно. Країна в якій людей без магії вважають не за людей? Їм би до Ліми переїхати, у нас усі рівні як мені відомо. Він швидше думає, що я без магії, тому що почав говорити про це. Хоча з одного боку я й прям не знаю як користуватись нею.