Том I: Два Брати | Розділ 7: Прощання Братів

 Після того, як ми витратили цілий день на техномага або як його тепер називати. Ми йшли в готель, навіть до ладу не закупилися Герину на навчання. І поки ми йшли Герін почав розмову, яка начебто мала допомогти мені визначиться з майбутнім.

- Гарен. Маю питання. Як твій старший брат, я був завжди біля тебе і не знаю, чи зможеш ти бути сам собою. Тому я питаю тебе, що ти робитимеш далі?

- Ну.. Несподіване питання, хоча я чекав на схоже запитання. Якщо чесно, я спочатку думав піти в академію інженерії. Але мої плани змінились.

- Ого, не чекав що ти думав теж про вступ до технічної академії, тільки з інженерії. А які плани у тебе?

- Пам'ятаєш, що сказав цей техномаг?

- Ха-ха, ти сам йому таке ім'я вигадав "техномаг" прикольно звучить.

- Так ось він заговорив про те, що країна Оклос славиться магами. Мені здалося дивним, чому ми не знаємо про це як про реальність. Сам подумай він казав, що це всім відомо, це навіть не секрет. Але чомусь у нашій країні про це чують як про легенду. Я подумую вирушати до країни Оклос, щоб вивчити магію, до того ж у мене начебто сильна магія.

– Зрозуміло.

- Що зрозуміло?

- Ти завжди думаєш наперед. Значить ти підозрюєш уряд, правда?

- Є трохи. Але здебільшого мене зараз зацікавив не уряд, а магія, яку у нас пробудив техномаг. За її допомогою я з можу постояти за себе.

- Ну те саме як я і сказав, ти вже все придумав наперед.

- Якщо подумати, ми попрощаємося на довгий час.

- Це точно. Але уяви коли ми зустрінемося, будемо крутими геніями.

- А що ти, плануєш робити окрім як надходження? Чи ти маєш мету на ту ж технологію читання пам'яті?

- Думаю покращити її, а далі якщо вийде можливо навіть продам креслення. Ну чи працюватиму по цих же кресленнях у когось. Хоча я сподіваюся рухатися далі, не дарма ж я домагався вступу до академії технологій.

 Навіть гірко визнавати, що завтра наші шляхи розходяться. Сімнадцять років я був біля брата, і раптом. Піду своїм шляхом, майже впевнений він зараз думає про те саме.

– До речі пішли до ювелірної крамниці.

- Навіщо?

- Ходімо.

 Я майже забув про те, що маю щось подарувати на розставання. Краще зараз зайти в магазин і купити, якесь намисто.

- Вибачте, ось ці два намисто будь ласка. Дякую.

Думаю намисто діви символізуватиме двох братів.

- Ось. Тримай, один тобі інший мені. Буде символіка братів.

- Ого. Тільки ось я старший і я мав це зробити.

- Аха-х. Згоден, але ти забув, тому це зробив я.

- Гаразд, пішли до готелю. Бо завтра в мене академія, а в тебе рейс.