Том I: Два Брати | Розділ 4: Несподіване знайомство

Тепер залишилося чекати лише відповідей від суддів, Герін залишився в кімнаті очікувань. А я вирішив пройтися містом. Насамперед мені хотілося поїсти, також прикупив їжі Герину, щоб не ображався потім.

 Вийшовши з крамниці до мене підійшов хлопець на ім'я Романов.

 - Привіт друже, як твої справи?

 Так як він був на сцені виступаючим, краще говорити поменше.

 - Ну… Нормально, а що?

- Я тут хотів спитати. А з якої ви родини якщо не секрет?

 У цей момент я подумав, що він хоче зібрати інформацію про нас, щоб перешкодити нашим планам. Але якби я спробував збрехати, було б набагато гірше якщо він почав шукати про нас інформацію.

- Зі звичайної. Моя сім'я не належить до якогось титулу.

- Як це... А звідки тоді твій брат розуміється на таких речах?

- Як сказати. Він не вперше намагається створити щось оригінальне, та й не вперше виступає на сцені показуючи свій витвір.

- Тобто вам не вперше спробовувати свою удачу. Можу сказати кілька речей. Перша я захоплений, правда, тільки уявити, що твій брат не поклав руки і намагається досягти цілей. Друга мені хотілося б дружити з вами, мені начхати з якої ви сім'ї, навіть якщо люди будуть дивитися косо.

 Я потрапив до такої ситуації вперше. Що якщо він намагається втертися в довіру, а якщо правда хоче стати друзями. Я не знаю з якої він сім'ї, але якщо його гравітація використовується у фабриках, то швидше за все Аристократ. З одного боку, буде простіше вступити братові до академії. Але з іншого, це може обернутися погано для Геріна.

- Ти заснув? – сказав Романов подивившись мені в очі.

- Ах так, задумався щось. Будемо знайомі, я так розумію тебе цікавить брат а не я, чому б тобі з ним не поговорити, познайомитеся відразу.

 Передам Герину цю турботу, нехай сам вирішує, чи потрібен йому друг у вигляді Аристократа.

 – З радістю, але в мене мало часу. Тому я познайомлюся з ним в академії і згадаю нашу розмову. Був радий спілкуванню.

 І він пішов. Тільки я не зрозумів. У академії?! Піду в парк чекати Герина.

Ідучи до парку я побачив що Герін на мене вже чекає.

- Де ти був Гарен.

- Так йшов купити нам їжі, ну і поки йшов хлопець на ім'я Романов вирішив зі мною познайомитися.

- Ого, у тебе є друг?

– Я вирішив перекинути його на тебе. Мені підозрілі друзі нідочого.

- А я вже подумав, що ти знайшов друга.

- До речі, він сказав, що встигне з тобою познайомитися в академії, як це зрозуміти?

- О точно! Прикинь мене прийняли до академії “Технічних видань”.

– Це ж академія для Королівських сімей.

 Мене по турбувало те, що Герина взяли в академію де тільки Аристократи і вище, йому буде не просто.

- Ага, тож заздри мені брат.

- Я не про це, а про те, що на тебе дивитимуться як на слугу, навіть місця живого не залишать.

- Не парься, я людина не така проста, для мене спілкування з такими буде простим.

- Тобі краще познайомиться з Романовим, будеш хоч якийсь щит мати.

- Якщо він забажає познайомитись, я не проти.

- Давай краще поїмо, і ходімо в готель.