Частина 17

*Катя*

Нарешті сьогодні субота... Через дванадцять днів у мене весілля з Марком... П'ять місяців нам потрібно буде жити разом... Що це буде? Чи буде все гаразд?...

Я встала і вирішила піти на пробіжку. Я сходила в душ, одягнула спортивний костюм, взяла навушники і побігла. В парку я заслухалась музикою і зіткнулась з якимось хлопцем. Кава вилилась на його білу сорочку.

- Вибачте, будь ласка - сказала я

- Дівчино, треба дивитись куди ви біжите. - відповів хлопець

- Вибачте, мені дуже прикро.

- Та нічого. Вже нічого не змінити. Я Андрій - посміхнувся мені хлопець

- Катя - посміхнулася я

- Приємно познайомитись

- Взаємно)

- Катю, можливо, ви мені складите компанію за чашечкою кави? В якості компенсації.

- Я не відмовлюсь)

Ми пішли в якесь кафе, яке знаходилось в цьому парку.

- Мені зелений чай без цукру - замовила я.

- Капучино - замовив Андрій. Мабуть, це його улюблений напій...

- Можливо, перейдимо на "Ти"? - запропонував хлопець

- Давай) Розповіси щось про себе?

- Ну... Я Андрій, мені двадцять. Приїхав зі Львова разом зі своєю дівчиною Кірою по роботі, працюю дизайнером інтер'єру. Мабуть, це все. Розповіси про себе?

- Я Катя, мені вісімнадцять. Скоро виходжу заміж. Навчаюсь на вчителя англійської мови в молодших класах. Вже на другому курсі.

- Скоро виходиш заміж? Вітаю!)

- Дякую. Я запрошую тебе зі своєю дівчиною на моє весілля, яке відбудеться п'ятнадцятого жовтня.

- Спасибі за запрошення. Ми будемо!) 

Ми ще трохи посиділи, порозмовляли.

- Вибач, але мені вже час бігти. Зустріч з замовником...

- Так. Я все розумію. До зустрічі на моєму весіллі)

Ми обійнялись і я пішла пішла додому. Під під'їздом  на мене чекав Марк. А він що тут робить?

- Привіт. Щось сталось? - запитала я 

- Ні. Просто хотів тебе побачити і дещо обговорити.

- Добре. Проходь.

Ми зайшли в мою квартиру і пішли у вітальню.

- Чай, кава?

- Чай

- Так про що ти хотів поговорити?

- Нам потрібно скласти список того, що ми можемо робити протягом цих п'яти місяців, а що ні.

- Окей. Давай

- 1. Ніяких відносин з протилежною статтю. - розпочав Марк

- 2. Ти допоможеш мені в будь-який час, якщо мені це буде потрібно.

- 3. Ти більше не ходиш в клуб з дівчатами.

- Але чому? - заперечила я

- Бо ти там нап'єшся, щось витвориш, а мені це потім розхльобуй.

- Добре, але це правило стосується і тебе.

- Справедливо. Підписуй. - мовив Марк і поставив знизу дату та свій підпис. Я зробила те саме.

- Все. Це все, що я від тебе хотів. Я вже піду. Бувай.

- Бувай.

Ввечері ми розмовляли з дівчатами і я розповіла про нашу домовленість з Марком. Вони були в шоці. Ми домовились завтра зранку зустрітись і поснідати разом.