Частина 6

*Катя*

Субота. дванадцята ранку.

Я прокинулась у чудовому настрої. Нарешті виспалася. Передусім, викладаю фоточку в Інстаграм, а потім йду в душ. Приходжу на кухню і думаю, що б мені приготувати.... Мій вибір зупинився на омлеті та апельсиновому соці. Після смачного сніданку, я вирішила подзвонити дівчатам і нагадати, що ми збиралися піти в клуб ввечері.

- Привіт всім!

- Господи, Катю, навіщо дзвонити в таку рань? - з гнівом питає Настя.

Настя: моя ліпша подруга, дружимо вже п'ять років. Їй вісімнадцять. Є хлопець Олег з яким вона вже рік зустрічається.

- Так. В мене те саме питання. - говорить Аня

-Дівчатка, не сердіться. Сьогодні ж субота, а отже ми ввечері йдемо в клуб. Пам'ятаєте? - з радістю в голосі, говорю я

- Ой, я вже й забула, що ми про це домовлялись - признається Настя

- Як про таке можна забути? - запитує Аня з обуренням.

- Так, красуні мої, зараз не час для таких питань. О котрій ми зустрічаємось і де? - вирішую припинити їхню суперечку.

- Давайте о восьмій біля клубу "Sweat dream"? - запропонувала Аня

- Окі. Я згодна. Тільки відпрошусь в Олега.

- Так. Я також згодна. Тоді до зустрічі.

Говорю я і зкидую дзвінок. Треба сходити в супермаркет, бо в моєму холодильнику миша повісилась. Я пішла збиратись. Вдягла сірий спортивний костюм і обрала такого ж кольору кросівки. Взяла гаманець, телефон і пішла за покупками.

Коли вийходила з ТЦ, зіткнулась з якимось хлопцем і мої продукти впали на землю. Та що ж таке?!

- Дивитись куди йдеш не вчили? - з гнівом говорю я.

- Вибачте, будь ласка, просто дуже поспішаю. На роботу влаштовуюсь. - з тривогою в голосі, промовив він.

Він присів і почав допомагати мені збирати продукти.

- Ще раз вибачте. До побачення. - сказав він на останок.

Я швиденько пішла додому, щоб не натрапити на ще якісь неприємності. Дійшла я спокійно. Але вдома мене чекав приємний сюрприз. Мама з татом приїхали!

- Привіт! Як я рада вас бачати! Як ви? Як злітали до Парижу? - налітаю з питаннями та обіймами на батьків.

- Дивись задушиш! - сказав тато і ми всі почали сміятись.

- Доню, в нас все добре. Відпочинок був чудовим. До речі, ми тобі привезли подаруночок! - відповіла мама і дістала зі своєї сумочки гарні сережки.  - Це тобі доню. Ручна робота.

- Дякую, мої дорогі. Які ж вони гарні. - відповіла я і ще раз обійняла батьків.

- Донечко, як ти? Як справи в коледжі? - поцікавився тато.

- Та все гаразд, начебто.

- Ну добре. Не будемо тебе мучити своїми питаннями. Ми поїдемо до бабусі з дідусем. Завтра зателефонуємо. - сказав тато і обійняв мене.

- До завтра, доню. - поцілувала мене в щоку мама

- Бувайте.