6

Перед мною стоїть велична будівля ― де відбувається народження сучасної журналістики. Усередині — живий вулик: тут дзвенить натхнення, шумлять клавіатури, дзеленчать телефони, а новини народжуються у ритмі пульсу нашого міста. Саме тут творяться сюжети, які розбурхують суспільство. Кожен поверх відповідає за різні види новин журналістики. Стіни прикрашені світлинами легендарних репортажів різних галузей, газетних заголовків та портретами відважних журналістів, які не боялися ставити незручні запитання ― все це не просто якісь світлини. За кожним репортажем, газетою, новинами стоять: спостереження, важкий збір інформації, таємниці, аналізи, дослідження, навіть загроза життю. . Тут кожен поверх — новий розділ історії, а кожен журналіст — її автор. Хтось вважає що це просто офіс, але саме ця будівля — серце правди і місце де панує право на свободу слова.
І саме тут я працюю.
Піднімаюся на найвищий поверх, завдяки ліфту, і йду в свій кабінет, звідки відкривається краєвид на все місто. Мій відділ журналістики займається криміналістикою і юридичними злочинами. Сідаю за стіл, що розташований по середині кабінету . Дістаю свій ноутбук і беруся до справи.
Через годину чую стукіт у двері. Заходить молода дівчина на ім’я Еліс, вона працює секретаркою деректора нашого відділу.
  ― Привіт. Не завадила ?
  ― Ні, все гаразд. Щось трапилося?
  ― Тебе викликає бос.
  ― Тоді, як тільки закінчу свою роботу, зайду до нього.
  ― Він хоче тебе бачити негайно.
Вимкнувши ноутбук, я пішла в кабінет до боса. Його кабінет був утричі більший чим мій. Оформлений в темно-зелений колір і де не де зустрічається дерев’яна  фанера,що доповнює інтер’єр кімнати. З середини до краю кімнати тягнеться довгий чорний стіл за яким і сидів мій деректор.
Майлз Мерфі ― так звати мого боса. Незважаючи на похилий вік, він досі керує відділом. Він прославився гарною пам’ятю . Варто боятися цього чоловіка, адже він знає все про всіх. Йому не потрібна охорона чи зброя для захисту, бо його захист ― його пам’ять. Він може вбити людину лише одним словом,що дуже допомогло створити кар’єру і посісти те місце, на якому він посідає до тепер.
  ― Викликали?
  ― Так, проходь і сідай.
Я сіла біля нього.
  ― Стейсі, для тебе є завдання, не з простих. Ти в нас хоча не довго,але вже зуміла проявити, тому твоїм завданням буде написати про вчорашню подію в парку поблизу Атлантік Авеню.
  ― Що нам відомо?
  ― Лише те , що там знайшли вбитого чоловіка. Все інше маєш дізнатися сама і про це написати.
  ― Зрозуміла.